Про захисника розповіли у 241 бригаді територіальної оборони міста Києва.
Як він розповів, о шостій ранку 24 лютого чоловіка розбудив телефонний дзвінок, зателефонував побратим із «Миротворця» та повідомив, що почалася війна. На наступний день, він вже був у Києві, узяв свій карабін і ввечері 25 лютого з підрозділом вже переправилися на інший берег річки Ірпінь.
За словами розвідника, робили вилазки в тил ворога, багато трофеїв збирали: захопили кучу ПТУРів, притягнули ЗСУ. І лінію оборони рили, і диверсантів ловили, і засідки в тилу ворога теж робили. І так щодня аж до самого «жесту доброї волі».
«На початку квітня, коли орки почали тікати, ми одразу зачистили Демидів. Увійшли туди в перших числах квітня, потім махнули аж на Федорівку, зачистили там село і ліс навкруги, а потім повернулися у Федорівку та дочистили там. Росіяни дуже швидко тікали, але ми не давали їм спокійно жити, буквально наступали їм на п’яти. Коли ліси в Київській та Житомирських областях вже почистили від диверсантів, нам повідомили, що наш підрозділ, який склався ще з самого початку війни, переводять у 251 батальйон тероборони ЗСУ», – розповів воїн.
За його словами в підрозділі, де він служить, буквально братерські відносини всередині. Бійці настільки звикли один до одного, що в бойових умовах розуміються майже без слів. Достатньо погляду. «Чех» переконаний, що все це тому, що люди вміють думати, здатні прораховувати ситуацію наперед.