Аліна почала писати книгу ще до того, як отримала звістку про загибель свого чоловіка Василя.
– А тато буде жити вдома? – кожного дня питала моя дитина.
– Так, звісно, – відповідала я, – обов’язково.
– Звісно, буду, – говорив на це чоловік, – що ви собі вигадуєте.
Наш тато вже не буде жити вдома. Але обов’язково житиме у цій книзі, – ділиться авторка.
Основна мета цієї цієї книги – привернути увагу суспільства й влади до того, що це війна усіх, вона – надовго, і попри те, що вона триває, військовим потрібен перепочинок, а дітям – живі батьки, – писала авторка у післяслові.
