У каштанів багато ворогів. Крони їм знищує каштанова міль, корені – сіль, якою обробляють дороги. Вбиває дерева і висока ступінь загазованості повітря автомобільними вихлопами. А на додачу ще і спека з посухою. І ми з вами, коли пишемо в соцмережах «поверніть нам каштани», а потім сідаємо в автівки і їдемо до центру, також віддаляємо перспективу перетворення Києва на зелене місто, комфортне для життя.
Не робіть з ялівця слона або каштанові перипетії
Каштани у Києві хворіють вже давно. Із спробами «закаштанити» Хрещатик пов’язаний скандал 2013 року, коли міська влада на чолі з Олександром Поповим закупила 285 дорогих каштанів сорту Бріоті, а коли дерева зацвіли, лише кілька з них виявилися каштанами Бріоті, решта – звичайними каштанами. Після цього суд зобов’язав підрядника висадити на Хрещатику справжні каштани Бріоті, та за кілька років вони майже всі всохли.
Після того влада час від часу згадувала про необхідність озеленення Хрещатика і про каштани. Однак, головна вулиця столиці зеленішою від цього не ставала.
У 2018 році було проведено онлайн опитування киян «Обери дерево для Хрещатика». В топі опинилися гіркокаштан червоноквітковий, платан та вишня пташина. Після опитування було оголошено, що остаточне рішення щодо того, які ж дерева висаджувати на головній вулиці столиці ще не прийняте, тривають консультації із експертами та громадськістю. У 2019 році після розголосу «каштанової теми» у ЗМІ і соцмережах, у підкомітеті Верховної Ради навіть зібрався круглий стіл, де обговорювали, як захистити символ столиці. Керівництво Київзеленбуду тоді повідомило, що оскільки каштани не витримують сусідства з столичними дорогами і Хрещатик цим деревам більше не підходить, там висадять стійкі до негативних впливів платани. Зробити це мали в процесі ремонту Хрещатика, запланованого на 2021 рік. Однак, частина експертів висловилася проти платанів, бо вони містять алергени.
Разом з тим комунальники запевнили, оскільки з каштанами пов’язана історія Києва, то немає сенсу шукати новий символ міста, каштанам у Києві бути! Але не на алеях уздовж доріг, а у парках та скверах. При КМДА було створено робочу групу за участі екологів та інших фахівців, які мали дійти згоди і, врешті-решт, допомогти місту вирішити долю каштанів.
А одного весняного ранку 2020 року кияни виявили на місці каштанів маленькі туї. Мережею тоді прокотилася хвиля обурення, кияни писали про «туйовий Хрещатик». Однак, київський міській голова Віталій Кличко пояснив, що це не туї а ялівець і він там тимчасово, невдовзі на його місці будуть висаджені крупномірні дерева, а ялівець перенесуть до парків та клумб. Але, знову ж таки, лише після капремонту головної вулиці столиці. Віталій Кличко розповів, що в процесі реконструкції буде розширено бульварну зелену зону. Тоді ж народилася легендарна фраза міського голови «Каштани будуть! Тому прошу не робити з ялівця слона».
Що ж стосується капремонту, то хоч проєкт і пройшов державну експертизу і мав стартувати у 2021 році, через брак коштів початок робіт перенесено на 2022 рік.
Герб, пісня, торти і морозиво
Якими ж вони були, каштанові символи міста?
Каштан був геральдичним символом Києва, аж доки у 1995 році на гербі його не замінив архангел Михаїл. Спочатку каштан потіснили з міського герба а потім і з Хрещатика, розширивши у 1998 році проїджджу частину і звузивши бульварну. А із 1992 по 1994 рік кияни для проїду в метро користувалися жетонами із зображенням листочка каштана. Зараз такі жетони збереглися хіба що у колекціонерів.
А ще, згадаймо Київський вальс Андрія Малишка та Платона Майбороди, який лунав колись із кожного радіоприймача і який починається зі слів «Знову цвітуть каштани, хвиля Дніпровська б’є». І не менш відому пісню «Києве мій» (Грає море зелене) Ігоря Шамо та Дмитра Луценка.
Ну і, звісно, Київський торт, якого неодмінно купував кожен гість Києва. І морозиво «Каштан». Це було у ті часи, коли дерева були великими а Київ виглядав як місто-сад.
Зараз у Маріїнському парку є пам’ятник каштану і дуже не хотілося б, щоб від пишних столичних каштанових алей лишилися лише скульптури та раритетні фотографії з пишними каштановими алеями на Хрещатику.
Чи є у міста план?
Аби дізнатися, як далі розвивається історія з каштанами, Великий Київ звернувся до генерального директора Київзеленбуду Олексія Короля.
ВК: Пане Олексію, то чи будуть каштани на Хрещатику після капітального ремонту вулиці?
ОК: Сподіваюся, так! Замовник капітального ремонту Хрещатика компанія Київавтодор. Ми вже достеменно вивчили ситуацію і надали їм усі рекомендації щодо того, які сорти каштанів обрати і як їх посадити, аби вони не загинули. Ми радимо обирати витривалий м’ясочервоний каштан. Висаджувати дерева потрібно далі від проїжджої частини. Наскільки мені відомо, між алеями каштанів та дорогою плануються велосипедні доріжки. Також необхідно збільшити розмір самих лунок для дерев, бо в малих лунках вони «задихаються». Землю треба захистити від потрапляння солі, якою взимку обробляють вулиці. Облаштувати для дерев крапельний полив.
ВК: А як же шкідник, міль, яка нищить крони каштанів? З нею як боротися?
ОК: Міль не є основним згубним фактором для каштанів. Вона вражає ослаблені дерева. А слабнуть вони в першу чергу від забруднення повітря, від надмірного пилу, високих температур та посухи. Зверніть увагу – у парках та скверах Києва каштани прекрасно почуваються. І я б не сказав, що вони стали «вимираючим видом» у столиці. Згідно з нашими нещодавніми дослідженнями, каштани є третіми в списку найчисельніших дерев Києва. На першому місці липа, на другому – клен. Отже, якщо зменшити вплив основних згубних факторів, то Каштани знову приживуться на Хрещатику.