Ризикуючи власним життям, Марина вирушила на тимчасово окуповану територію Київщини, щоб врятувати племінника, який отримав смертельне поранення ворожим уламком.
Марину Калабіну сьогодні, у День вшанування загиблих медичних працівників, згадують у Центрі кардіології та кардіохірургії.
Марина прийшла до Центру у жовтні 2018 року. Високопрофесійна, чуйна і відповідальна лікарка, яка любила свою справу і кожну дитину, якій допомагала. Вона була талановитим і відданим своїй справі медиком.
У найстрашніші дні початку повномасштабного вторгнення вона не залишилася осторонь. Ризикуючи власним життям, Марина вирушила на тимчасово окуповану територію Київщини, щоб врятувати племінника, який отримав смертельне поранення ворожим уламком. На жаль, дитина загинула. Попри особисту трагедію і небезпеку, Марина залишилася в тому селі, де загинув Арсеній, щоб надавати медичну допомогу іншим пораненим мешканцям. Своїми діями вона врятувала не одне життя.
На зворотному шляху до Києва, 1 березня 2022 року, її автомобіль був підступно розстріляний російськими окупантами. Марині було лише 39 років.
“Лікар за покликанням. Людина великої доброти й відваги. Вона не ховалася від небезпеки, не зрадила ані професії, ані людяності й до останнього подиху залишалася поруч із тими, хто потребував допомоги. Її приклад — це урок гідності, самопожертви й справжнього милосердя. Нехай він стане символом незламності, гуманності та справжнього лікарського серця”, – говорять про Марину колеги.
Відомо, в ніч масштабної ворожої атаки на Київ хірурги зробили пересадку серця дитині.