Про це розповіли у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.
Коли ж майже 10 років потому завідувачем кафедри стає видатний вчений і талановитий хірург-клініцист професор Олександр Єлецький, базою кафедри стає клініка на 100 ліжок у Всеукраїнському науково-дослідному інституті травматології та ортопедії. Тоді ж розширюється і програма викладання, завдяки чому студенти мають можливість спостерігати за різноманітними ортопедичними та травматологічними пацієнтами, а практичні навички набувати у клініці та травматологічному пункті. Варто зауважити, що це був перший науково-педагогічний центр в Україні, який дав можливість всебічно вивчати травматологію та ортопедію.
Кафедра під керівництвом професора Олександра Єлецького стає педагогічною школою, творчим науковим підрозділом інституту. На ці часи припадає велика творча та наукова робота усього колективу кафедри, яка, на жаль, у 1941 році була перервана початком війни. Співробітники кафедри ідуть на фронт, а інститут евакуюють до міста Челябінськ. Враховуючи профіль кафедри, її перейменовують на кафедру військово-польової хірургії. І лише у 1944 році після визволення Києва Інститут повертається у рідне місто, а кафедра отримує назву госпітальної хірургії №2.
Навіть тяжкі повоєнні роки не стають на заваді для проведення співробітниками кафедри великої організаційної роботи із забезпечення умов для повноцінного навчального, лікувального та консультативного процесів. А у 1952 році кафедрі повертають її первинну профільну назву – травматології та ортопедії.
Загалом 34 роки професор Олександр Єлецький займав посаду завідувача, після чого його місце посів талановитий учень професор Антон Озеров, який продовжив та поглибив традиції свого славетного вчителя, розширив базу кафедри за рахунок травматологічного відділення на 80 ліжко-місць 25-ї клінічної лікарні м.Києва.
У березні 1977 року завідувачем кафедри стає професор Євген Скляренко, який теж не відходить у роботі від традицій кафедри та своїх учителів. За свої наукові розробки професорові Євгену Скляренку двічі було присуджено Державну премію України.
Із 1994 р. кафедру очолює Заслужений діяч науки і техніки України, віце-президент ВГО «Українська асоціація ортопедів-травматологів», академік академії наук Вищої школи, лауреат Національної премії України імені Бориса Патона, лауреат Премії Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, доктор медичних наук, професор Олександр Бур’янов.
Завдяки його дослідженням :
- зроблено суттєвий внесок у розкриття механізмів формування нейродистрофічних процесів у тканинах опорно-рухового апарата після травм та оперативних втручань, формування деформацій та контрактур, патологічного рубцеутворення;
- розроблено систему патогенетично обґрунтованого лікування хворих на остеохондроз хребта, неспецифічні запальні та дистрофічно-дегенеративні захворювання суглобів та хребта;
- впровадженні малоінвазивні та артроскопічні технології, активно вивчаються наукові та практичні питання біомеханіки опорно-рухового апарата та медичного матеріалознавства;
- виконано 17 комплексних наукових тем, присвячених питанням діагностики, лікуванню, профілактиці та реабілітації хворих з ураженнями опорно-рухового апарата.
Сьогодення кафедри та робота в складних сучасних умовах визначається продовженням активної педагогічної, наукової та лікувальної роботи.
Під керівництвом професора Олександра Бур’янова на кафедрі працює згуртований колектив висококваліфікованих лікарів та науковців, більшість із яких є його учнями та послідовниками в різних напрямках науково-педагогічної та лікувальної роботи.
Наразі колектив кафедри налічує понад 17 фахівців та педагогів, серед яких 5 докторів медичних наук, 8 кандидатів медичних наук та докторів філософії, 5 асистентів, а також аспіранти, лаборанти, ординатори та пошукачі. Педагогічна та лікувальна робота проводиться на 10 клінічних базах м.Києва, серед яких ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», Лікарня на залізничному транспорті №1 м.Києва, НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», Університетська клінічна лікарня НМУ імені О.О. Богомольця, Київські міські клінічні лікарні №1, №3, №9, №17, КМДКЛ №1, приватні клініки та реабілітаційні центри.
Війна в Україні поставила нові суттєві виклики й перед кафедрою травматології та ортопедії. Провідними фахівцями кафедри, на чолі з завідувачем, успішно реалізовано ряд проєктів, що відповідають на виклики сьогодення, а ініціативи співробітників Університету впродовж війни допомогли врятувати не одну сотню людських життів. Маючи вагомий науко-практичний доробок в галузі застосування телемедичних технологій в системі надання допомоги пораненим, у перші тижні повномасштабної війни співробітники кафедри налагодили зв’язок з усіма військовими шпиталями. Створено медичну раду, що є результатом співпраці з медичними силами ЗСУ, НКВМЦ МО України та безпосередньо головного травматолога ЗСУ професора Юрія Ярмолюка. Проводяться щотижневі консиліуми з відпрацювання тактики лікування кожного конкретного постраждалого.
Результатом спільної роботи з медичними силами ЗСУ, військовими шпиталями є розроблення системи відновного лікування та реабілітації постраждалих із бойовою травмою кінцівок. Із перших днів війни і дотепер пораненим захисникам пліч-о-пліч з викладачами також допомагають аспіранти, лікарі-інтерни, старші лаборанти кафедри травматології та ортопедії НМУ.