Про це ідеться у повідомленні Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова.
За словами директора Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова академіка НАМН Василя Лазоришинця, ще з 2014 року фахівці інституту отримали значний досвід в організації надання медичної допомоги пораненим, а інститут швидко інтегрувався у військову медицину.
Спільно з військовими медиками видали “Атлас бойової хірургічної травми (досвід АТО/ООС)” та ”Бойова травма серця, грудної аорти та магістральних судин кінцівок”.
“Разом з військовими хірургами розробили спеціальні неодимові магніти, які застосовують для того, щоб знаходити і видаляти металеві уламки в разі ураження грудної клітки та серця. Вже розроблені для торакоскопічних втручань магніти. І сьогодні працюємо над розробкою магнітів з Інститутом Патона для ендоваскулярних операцій, щоб рятувати життя без штучного кровообігу та масивних операцій”, – сказав академік Василь Лазоришинець.
Як повідомили в медзакладі, у відділенні воєнної кардіохірургії врятовано життя 150 військовим, які мали бойові травми серця, всього проліковано 1918 наших захисників. На жаль, найбільша загроза життю виникає внаслідок мінно-вибухових і кульових поранень у серце, догоспітальна летальність при проникаючих пораненнях серця сягає 55–94 %.
Окрім того, до бойової травми серця належать закриті ушкодження серця і магістральних судин або міграція уламків у серцеві порожнини.