Про те, як вижив зоопарк на Київщині ідеться у репортажі Gazeta.ua.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії працівники зоопарку миттєво почали запасатися пальним, щоб мати змогу періодично запускати генератори для забезпечення роботи звіринця. Розуміли, що російські загарбники на підході, згадує директор зоопарку Михайло Пінчук.
На третій день вторгнення в зоопарку не було електрики, а за тиждень – газу.
“Люди падали від знемоги, бо весь той місяць працювало 12 людей там, де потрібно 30. За відсутності електрики, води та тепла. І за відсутності їжі, яку збирали з усіх усюд. Семеро людей жили на території зоопарку і не виходили за його межі. Ще пʼятеро співробітників приходили, бо мешкають поблизу. Це була їхня битва, і вони її виграли”, – говорить директор.
Пінчук, який тоді не мав змоги потрапити до зоопарку, був на постійному звʼязку з підлеглими і намагався налагодити постачання їжі та пального. Продукти для тварин збирали у Демидові. Інколи вдавалося доставляти допомогу евакуаційними рейсами.
У зоопарку розповіли, що продуктів залишалося на кілька днів, бо зірвали міст. Тому треба було шукати їжу. Спершу росіяни дозволяли завозити, а потім уже поставили блокпост на вʼїзді біля зоопарку. І більше дозволу не давали. Леви їли раніше щодня 90 кілограмів мʼяса, а під час окупації – 4 кілограма і раз на чотири дня. Схудли тварини, особливо хижаки. Таке їли, що в житті б їм власники не давали. Якщо вони їли говядіну, то їм привозили лапи курячі, шиї, легені, шкури.
Після деокупації регіону евакуювали приматів, які страждали через низьку температуру. Їх вивезли у зоопарки Луцька, Рівного та Дрогобича на Львівщині. У травні повернули – після налагодження усіх комунікацій у звіринці.
За словами чоловіка, зоопаркові тварини дуже контактні, бо не бачать від людини нічого, крім тепла та уваги. Дуже люблять, коли з ними спілкуються.
“Коли люди зникли, тварини сумували. Для них це було незвично, бо від відвідувачів вони отримували задоволення. Зараз люди починають повертатися. Але відчуття таке, що це – зоопарк навпаки. Раніше, наприклад, 100 відвідувачів стояли біля вольєра, а зараз двоє. І тварини вже починають у їхній бік підходити та розглядати”, – додає Пінчук.
До слова, зоозахисники Київщини бʼють на сполох: догхантер та живодер Святогор знову активізувався.