Хто готовий, а хто проти розміщення військ в Україні після припинення вогню: позиції країн

Ось що публічно заявляли учасники «коаліції охочих» останніми днями (станом на 7 січня 2026 року):

  • Німеччина: канцлер Фрідріх Мерц не планує розміщувати німецькі війська саме в Україні, але допускає варіант розгортання сил на сусідній території країн НАТО для підтримки/моніторингу після припинення вогню.
  • Румунія: війська в Україну не відправлятиме, натомість готова посилювати безпеку в Чорному морі та інші форми підтримки.
  • Польща: заявляє, що не відправлятиме війська в Україну, але готова взяти ключову логістичну роль у післявоєнній архітектурі підтримки.
  • Італія: прем’єрка Джорджа Мелоні повідомила партнерам, що Італія не розгортатиме свої війська в Україні як частину гарантій безпеки.
  • Канада: прем’єр Марк Карні каже, що розміщення канадських сил після мирної угоди можливе, але наразі це лише «можливість» і йдеться про участь у складі багатонаціональної сили.

Читайте також: Мерц закликав утримати молодь в Україні, а Макрон заговорив про контакти з Путіним «найближчими тижнями»

  • Велика Британія та Франція: підтвердили готовність розгорнути контингент в Україні після припинення вогню. Стармер заявив, що після ceasefire Британія і Франція планують створити «військові хаби» по всій Україні та захищену інфраструктуру для підтримки оборони.
  • Швеція: заявляє про готовність зробити внесок у «збереження миру» зокрема через авіаційний компонент (Gripen для повітряного нагляду) та морські ресурси (в т.ч. для робіт у Чорному морі) після мирної угоди.
  • Бельгія: готова надати повітряні та морські спроможності для підтримки миру після завершення війни.
  • Іспанія: прем’єр Педро Санчес уперше публічно допустив, що Мадрид може долучитися військами до післяперемирної місії (після внутрішніх консультацій).