Харчова онкопрофілактика раку грудей: яким є раціон для здоров’я

Фото ілюстративне

Науковці стверджують, що з 13 найпоширеніших видів раку, 29% випадків можна було б запобігти, лише дотримуючись здорового способу життя

Про це ідеться у дописі лікарки-дієтологині Оксани Скиталінської.

За словами лікарки, Всесвітній фонд дослідження раку (WCRF)/Американський інститут дослідження раку (AICR) підрахували, що з 13 найпоширеніших видів раку, 29% випадків можна було б запобігти, лише дотримуючись здорового способу життя, а саме: не курити, бути щодня фізично активними, підтримувати нормальну вагу та збалансовано харчуватися.

“Їжа може захищати від розвитку раку, а може і бути причиною. Нездорове харчування, у поєднанні зі спадковістю, екологією, стресами впливає на виникнення різних видів раку. Оскільки ви не можете на 100% бути впевненими у своїх генах, краще не ризикувати”, – говорить Скиталінська.

ЇЖА, ЯКА МОЖЕ СПРИЯТИ РОЗВИТКУ ПУХЛИН

Високоглікемічна їжа. Цукор та солодощі, солодкі напої сприяють виділенню інсуліну та стимулюють рецептори інсуліну в тканинах молочної залози і створюють сприятливі умови для росту змінених клітин. Тому намагайтеся замість солодощів вживати ягоди.

“Читайте етикетки! За брехливим надписом “без цукру” може бути глюкозо-фруктозний сироп, фруктоза, патока і тп – це ще гірші цукри”, – застережує дієтологиня.

Надмір насичених жирів у раціоні.

Навіть здоровий насичений жир, якщо його занадто багато, сприяє розвитку гормонозалежних пухлин. Жирне мʼясо вживайте рідко, салямі — ніколи.

Транс-жири. Вони є у магазинних солодких і солоних продуктах, таких як плитки шоколаду, шоколадна глазур, цукерки з помадками, розсипчасте печиво та печиво з кремовими начинками, упаковані закуски. Вони підсилюють запалення та інсулінорезистентність. Напівфабрикати – це не економія часу, це скорочення часу життя, говорить лікар.

Зловживання алкоголем. Хоча червоне вино і містить захисні сполуки, такі, як ресвератрол, їхній вміст і корисний вплив мізерний, у порівнянні з ушкоджуючою дією на тканини молочної залози.

Оброблене м’ясо (сосиски, ковбаси) містить гетероциклічні аміни, нітрозосполуки та поліциклічні молекули, які є потенційними канцерогенами. Тобто ковбаса – вкрай рідко, максимально “здорова”, тобто варена, “лікарська”, і читайте склад.

Ожиріння.

  • Створює надзвичайно сприятливий фон для розвитку раку молочної залози. Ожиріння пов’язане із хронічним в’ялопротікаючим запаленням.
  • Жирові клітини виробляють запальні молекули, які циркулюють у всьому організмі, пригнічують імунну систему і роблять її неспроможною знищити ракові клітини.
  • Цьому сприяє і гіпоксія (дефіцит кисню), внаслідок чого в скупченнях жирових клітин виникають ділянки некрозу і ці токсичні речовини з током крові циркулюють в організмі.
  • При ожирінні жирова тканина виділяє багато різних гормонів, які спричинюють інсулінорезистентність, впливають на регуляцію почуття голоду та ситості, можуть стати однією х причин цукрового діабету 2 типу.

СТРЕС і стресові життєві події, негативні емоціїї спричинюють вироблення великої кількості кортизолу, який порушує чутливу регулицію між нервової та ендркринною системами, веде до пригнічення імунної системи.

ЩО ЇСТИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ РМЗ

Омега-3 жирні кислоти. Морська риба, риб’ячий жир, морепродукти, насіння льону, горіхи та яйця (жовтки). Мають протизапальний ефект.

Поліфеноли. Ягоди (калина, горобина, чорниця, смородина) та фрукти (грейпфрут, шкірка яблук). Містять клітковину та кольорові пігменти, які захищають ДНК клітин молочної залози від ушкоджень вільними радикалами. Щодня – жменьку ягід!

Рослинний білок. Сочевиця, квасоля, зелена стручкова квасоля, горох. Містить менше насиченого жиру, багатий поліфенолами та розчинною клітковиною. Тобто ложечку хумусу, пюре з квасольки, суп із сочевиці.

Ростки броколі. Піа чашки ростків збільшує вміст стовбурових клітин, які допомагають протидіяти мутаціям і раку. Можна броколі, але щодня.

Ізотіаціанати. Це всі сорти капусти, кабачки, рукола, редька. Мають виражені антимутагенні властивості.

Каротиноїди та вітамін С пов’язані зі зниженим ризиком раку завдяки їх антиоксидантній здатності та здатності пригнічувати ріст клітин і підтримувати гормональний метаболізм.