“Комусь може здатися дивним, але у цьому місці в самому центрі Києва гравців у шахи щодня можна було зустріти і 50, і 60 років тому. У далекому дитинстві я часто приходив сюди, аби годинами спостерігати за людьми різного віку, які приносили з собою шахівниці і грали, грали, грали. Як правило, на «інтерес». Але нерідко бувало, що й на гроші. І визнаних правил доводилося всім дотримуватися суворо…”, – згадує Олександр Швець.
Бронзовий мініатюрний арт-обʼєкт був створених в ході проекту “Шукай” 20 липня 2019 року скульптором Ольгою Колеснік.
“…Я відразу вирушила до Парку поспостерігати за гравцями, замалювати антураж і людей. Я хотіла зобразити шахістів колоритними, захопленими, доповнивши їх образ своєю любов’ю до людей старшого віку і їх унікальних облич… Перші портрети показали мені що це “не те”. А ось дорогою до метро я зустріла дідуся, обличчя якого вразило мене. Так зв’явився гравець в капелюсі… Другого героя я несподівано зустріла на вечорі аргентинського танго”, – ділилася авторка скульптури.
Ольга вирішила і одного з шахістів зобразити у черевиках аргентинського танго:
Жителі столиці, які навіть не вміють та ніколи не грали у шахи, згадують цей коточок міста з теплом:
Вчора бачила дідуся, що потихеньку йшов від метро до парку Шевченка, а в торбинці у нього в руках була шахова дошка… Здається, в парку час зупиняється, – ділиться Інна Холодкова.“Цей парк, в буквальному сенсі є парком мого дитинства. Дуже полюбляв гуляти в ньому і юнаком і вже дорослим. Декілька разів, навіть грав у шахи з постійними відвідувачами!, – каже Михайло Комаровський.“Минулого літа, коли була у Києві, сиділа там, насолоджуватись кавою і споглядала за шахівцями”, – розповідає Галина Стрижак-Швітзер.
А ось що розповідає про історію гри в шахи на території сучасного Києва авторка міні-скульптури Ольга Колесник:
“Археологічні пошуки на території Києва та Вишгорода (1981) дають підстави стверджувати, що шахи були поширені і серед наших пращурів, адже знайдено дві кістяні шахові фігури, датовані орієнтовно 11–12 ст. Але масовою грою шахи стали набагато пізніше. Спочатку поодинокі гравці у шахи, шашки та доміно збирались у сквері біля Золотих воріт. То був не надто безпечний для гравців період, адже серед них було багато ветеранів останньої війни, а це був народ гарячий і на руку важкий. Згодом, коли бажаючих зіграти партію стало набагато більше, ніж шахівниць, виникла потреба у турнірах, і тоді уся чесна компанія знайшла собі краще місце — неподалік, у парку Тараса Шевченка. Шукати треба бронзову скульптурку у парку, вхід той, що ближче до вулиці Льва Толстого, на перетині із Володимирською”.
Раніше “ВК” розповідав про козу, яка забрела у парк Шевченка в Києві та смакувала травою у центрі міста.