Про надзвичайно складну місію “вивозити тіла полеглих героїв” та, часом, і трупи російських окупантів, про повагу до захисників, котрі віддали життя за Україну розповів Олег Шиба, співзасновник і голова наглядової ради Першого добровільного мобільного шпиталю імені Пирогова.
“На самих початках ми доставляли полеглих додому звичайною “швидкою”. І по рації чули, як між собою перемовляються водії фур, що треба дати дорогу швидкій, бо везе поранених. А я хотів підкреслити, що це не просто “швидка2 чи холодильник, а це Герої їдуть у свою останню дорогу додому. Їдуть на щиті, гідно. Тому і зобразив ангелів. Ми навіть між собою вже фактично не вживаємо слів “вантаж 200″, які знеособлюють загиблого…” – говорить Шиба.
Медик говорить, що якщо під час бою у хлопців була можливість відтягнути загиблих побратимів, то забирають їх не з передка, а для прикладу, у Слов’янську чи Краматорську. Евакуйовують з місць боїв у випадку, якщо можна їхати. Якщо не можна, то волонтери зв’язуються з військовими, шукають якусь броню, “мотолигу” чи якогось джипа, щоб можна було доїхати.
“Маємо також джип для таких завдань. І якщо є можливість евакуювати, тобто коли бої трошки відсунулися чи стишилися, то збираємо полеглих. Буває, що і на двох колесах повертаємось назад, бо на полі бою дуже багато осколків і вони пробивають колеса”, – додає Олег.
За його словами, ворог скидав і міни з безпілотника на машину, хоча бачив, що це евакуація “На щиті”. І снайпери працювали – росіяни не дотримуються правил війни.
“Маємо, на жаль, поранених і контужених, – наша група потрапила під розтяжки, які були на місці загиблого. Не побачили, підірвались. Маємо й інші несподіванки, коли росіяни залишають гранати під тілами, щоб потім, коли забираєш бійця, пролунав вибух. Тому ми маємо спеціальні “кішки”, прив’язуємо…Бувають випадки, коли військовослужбовець, який загинув, не має при собі документів, є багато тіл, які просто важко впізнати після розривів. Тож ми уважно оглядаємо одяг Героя чи жетон, буває, що підписані берці із середини тощо, і за такими ознаками ми вже знаємо, що це – ймовірно – маємо бійця такої-то бригади. Бувало, що рідні упізнавали навіть по натільних хрестиках…”,- додає представник шпиталю.
Олег Шиба зауважує, що його група – перша, яка опиниться біля тіла загиблого бійця, перша документує те, що сталося. Адже по цих фото, даних, слідчі роблять якісь висновки.
Відомо, у столиці проходить вишкіл капеланів тероборони.