Понад 80% житлового фонду України зведено ще до 1980-х років. Через це середній вік будинків у країні сягає приблизно 46 років.
Сьогодні саме інженерні комунікації і здатність інфраструктури витримувати навантаження визначають не лише комфорт проживання, а й реальну вартість житла, наголосила оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.
За її словами, тепер варто орієнтуватися на будинки віком до 10 – 15 років. Поріг у 15 років вважається критичним не випадково. Саме після цього періоду інженерні системи починають масово зношуватись, а витрати на їх утримання стрімко зростають. Йдеться не лише про труби чи електрику всередині будинку.
Значно більша проблема – це стан мереж у всьому районі.
“Інженерні комунікації будинку – це одне питання, інженерні комунікації району – це вже друге питання, – звертає увагу Берещак.- Навіть ідеально відремонтована квартира не гарантує комфорту, якщо зовнішні мережі зношені. У таких районах часті аварії, розриті двори та перебої з водою або теплом – звична реальність”.
Які ризики приховує старий житловий фонд?
Проблеми ховаються у комунікаціях та інфраструктурі:
- мережі не розраховані на сучасне навантаження (бойлери, кондиціонери, техніка);
- часті аварії через зношеність систем;
- залежність від застарілої районної інфраструктури;
- додаткові витрати на обслуговування і ремонти.
У підсумку власник отримує не лише житло, а й постійні технічні ризики.
Ще одна проблема – низька енергоефективність. Більшість будинків старого фонду мають слабку або відсутню теплоізоляцію, що призводить до значних втрат тепла.
“У старих будинках тепловтрати становлять щонайменше 35%… подекуди навіть і 70%”, – заявила експертка.
Фактично це означає, що мешканці платять за опалення більше, але не отримують відповідного рівня комфорту.
Чому важливо оцінювати не лише будинок, а й район?
Навіть новобудова може мати проблеми, якщо вона підключена до застарілих мереж. Міська інфраструктура часто не встигає за темпами забудови. Місто не фінансує розвиток інженерних комунікацій належним чином… ми фактично живемо за старими планами, говорить Берещак.
Через це нові житлові комплекси нерідко працюють на межі можливостей старих систем.
Перед тим як ухвалити рішення, варто оцінювати ситуацію ширше – на рівні будинку та району. Зокрема, звернути увагу на:
- як часто трапляються аварії у будинку чи кварталі;
- чи не перевантажена інфраструктура через нову забудову поруч;
- температуру у під’їзді як індикатор тепловтрат;
- загальний стан мереж і їхню “втому”.
Сьогодні ризики старого житлового фонду стають дедалі очевиднішими, навіть якщо вони не помітні одразу. Саме тому безпечніше орієнтуватися на відносно нові будинки. Ключове правило – оцінювати не лише саму квартиру, а всю систему: будинок, мережі та район. Саме це визначає реальний комфорт і витрати у майбутньому.
Який середній вік житла в Україні?
Заступниця голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, як пише Finance.ua, розповіла, що нове житло в Україні становить 2 – 3% від загальної кількості будинків. Понад 80% житлового фонду України зведено ще до 1980-х років. Через це середній вік будинків у країні сягає приблизно 46 років.