Прокурор САП та детективи НАБУ 30 вересня повідомили їм про підозру.
За даними слідства, в листопаді 2018 року держпідприємство оголосило відкриті торги із закупівлі телевізійного та аудіовізуального обладнання. Переможцем у тендері стала наперед визначена компанія, з якою було укладено договір, що не передбачав санкцій за порушення термінів постачання обладнання.
“За умовами договору, обладнання для кіностудії мали поставити до кінця 2018 року, проте фактично кіностудія отримала частину обладнання лише у квітні 2019 року. Попри це, головний інженер посприяв у тому, щоб держпідприємство сплатило приватній компанії усю суму коштів, передбачену умовами договору. Кіностудією за непоставлене обладнання було сплачено понад 4,4 млн гривень“, – йдеться у повідомленні САП.
Дії головного інженера та гендиректора приватної структури кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Фігурантам загрожує від семи до 12 років ув’язнення.
Читайте також: Культурні інституції виступили категорично проти “реорганізації” Довженко-Центру
Як писав “ВК“, Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру. У самому Довженко-Центрі 17 серпня заявили, що це рішення де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.
Згодом у Мінкультури відреагували на рішення Держкіно, виступивши проти “ліквідації кіноспадщини”. При цьому глава відомства Олександр Ткаченко зауважив, що “програма будь-якої реорганізації тепер виключно прерогатива Держкіно“.
Своєю чергою у Держкіно заявили, що не збираються ліквідовувати інституцію, натомість хочуть скоротити її повноваження. Пояснення не заспокоїло суспільство – українці створили петицію про скасування можливої ліквідації інституції.