Що буде з цінами на нафту і як на це реагуватимуть європейці – ось питання, яке хвилює європейських політиків та експертів.
Про це пише DW.
У 2026 році ситуація в Європі виглядала багатообіцяючою: збільшення держвидатків у Німеччині та інших країнах мало підтримати подальше помірне економічне зростання, а інфляція загалом відповідала цільовому показнику Європейського центрального банку в 2%.
Але все ускладнилося спочатку плутаниною з тарифами Трампа, які Верховний суд США визнав незаконними, а потім – стрибком цін на нафту та газ через війну в Ірані.
“Якщо конфлікт буде короткочасним, а ціни на енергоносії зростуть лише на короткий час, збитки будуть обмежені, – вважають Антоніо Баррозо та Симона Делле Кьяйє з Bloomberg Economics. – Однак затяжна війна, яка підтримуватиме високі ціни на нафту і газ, може змусити уряди (країн Європейського Союзу. – Ред.) витрачати більше коштів на захист виборців від зростання цін, і чинити тиск на лідерів, що діють”.
За словами економіста банківської групи UniCredit Едоардо Кампанелла, Іран також має причини не затягувати оголошену ним блокаду Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світових поставок нафти.
“Китай, який, поряд з Росією, є єдиною великою державою, яка підтримує Іран, сильно залежить від цього морського шляху імпорту нафти і тисне на Тегеран, щоб той не ставив його під загрозу”, – упевнений Кампанелла.
Як відомо, бюджет РФ не врятує зростання цін на нафту через війну в Ірані. Щодо зброї Ірану, то перемовники з Тегерану говорили, що в них достатньо матеріалу для створення 11 ядерних бомб.