Дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря заграли “Ой, у лузі червона калина”

Автор: Любава Лисичкіна
23:10 17.05.2022

Неочікувано, але колосально щемливо і патріотично.

Дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря заграли “Ой, у лузі червона калина”

 У соцмережах з’явилося відео, на якому в одному з найвідоміших місць Києва – Михайлівському соборі,  лунає мелодія гімну Січових стрільців. 

Нагадаємо, українські зірки влаштували відео-флешмоб на пісню “Ой у лузі червона калина”. 

За однією з версій, перший варіант «Червоної калини» у 1912 або у 1914 році написав Степан Чарнецький, режисер театру «Руська бесіда» для постановки п’єси Василя Пачовського під назвою «Сонце руїни». Цей твір присвячений одному з найтрагічніших періодів в історії нашої славетної України в другій половині XVII століття, що відзначився розпадом української державності та кровопролитними війнами та відомий назвою «Руїна». «Сонце Руїни» — гетьман Петро Дорошенко (1627, Чигирин — 19 листопада 1698, с. Ярополче, Московія), якого прозвали так за плани щодо об’єднання України, поділеної та поневільної Польщею і Московщиною.

У фіналі, за словами істориків, мала звучати пісня «Чи я в лузі не калина була». Але режисер обрав більш оптимістичний варіант — «Розлилися круті бережки».

Чарнецький не зупинився на цьому варіанті та «апгрейдив» слова та мелодію пісні. У 1914 році в Стрию її вперше почув чотар УСС, український галицький військовик, командант сотні УСС Григорій Трух. До пісні він додав ще кілька куплетів, які й склали основу сучасного варіанту пісні. Вона стала настільки популярною, що навіть найвідоміший військово-історичний часопис, що видавався у міжвоєнному Львові, мав назву «Літопис Червоної Калини», а видавництво, колектив якого складався з колишніх військових УСС і Галицької армії, називалося «Червона Калина».

Але історія пісні має продовження — наприкінці 1980 року був написаний ще один куплет. Його додали українські дисиденти Надія Світлична, учасниця руху шістдесятників, правозахисниця, публіцистка, мемуаристка, журналістка, редакторка «Вісника репресій в Україні» та композитор і диригент Леопольд Ященко, який спільно з понад 130 відважними людьми 1967 року підписали лист протесту до ЦК КПРС щодо політичних переслідувань української інтелігенції. Чоловіка тоді звільнили з роботи та піддали репресіям. Але це не зламало Ященка. Навесні 1969 року вони з однодумцями заснували Співоче поле, де відроджували давні українські обряди, народні пісні, колядки, щедрівки. Так постав хор «Гомін», який вперше виконав пісню в сучасному варіанті.

 

Великий Київ у Google News

підписатися