Мова йде про трансплантацію нирки дитині, мама якої вже багато років живе із пересадженим органом. Проблеми у дитини почалися після того, як вона важко перехворіла на Covid-19.
Про це розповіли у Дитячій Лікарні Святого Миколая .
В обох випадках ниркову недостатність спровокувала інфекційна хвороба, а врятували – рідні. Другу родинну трансплантацію нирки в одній сім’ї виконали спеціалісти Першого медоб’єднання Львова.
Проблеми з нирками у 9-річної Дарії почалися 3 роки тому – після того як вона важко перехворіла на Covid-19. Імунітет дав збій, дівчинка стала часто підхоплювати вірусні інфекції, а її організм почав нищити власні нирки. З’явився набряк тіла. Дитина перестала рости. Показники роботи нирок дедалі більше погіршувалися.
Коли родинапотрапила до львівських лікарів, у Даші рівень креатиніну, головного індикатору здоров’я нирок, сягнув уже критичної позначки – більше 600 за норми до 100. Органи почали відмовляти.
Виявилося, що мама дитини сама мала проблеми з нирками, спусковим гачком для неї була ангіна. І вже 16 років жінка живе з пересадженою від її бабусі ниркою.
“Це був перший такий випадок у нашій лікарні, коли хтось із батьків дитини, якій потрібна трансплантація, сам з пересадженою ниркою. У Дарії з мамою скоріше за все був нефротичний синдром – це аутоімунне захворювання, яке активізується при перенесенні сильної інфекції, і організм нищить свої нирки. Але приємно бачити, що жінки після пересадки можуть спокійно вагітніти і народжувати таких чудових дітей”, — каже завідувач урологічного відділення Лікарні Святого Миколая Дмитро Шевчук.
Донором для Даші став її тато. Трансплантація минула успішно, і татова нирка запрацювала в організмі дочки просто на операційному столі. Несподіванкою стало те, що Даша швидко відновилась після операції: дитина встала на 2-й день після трансплантації. На 5-й день вона вже їла все з апетитом. Зараз вже ходить без бандажа.
Історія цієї родини доводить, що трансплантація – це не вирок, а шанс на повноцінне і щасливе життя.