Як розповіла психологиня Світлана Ройз, наразі забагато є невизначеності, відповідальності, забагато втоми від важливих рішень, які потрібно приймати, забагато тривоги.
“Настільки менше близкості, сексу, спорту, відчуття зворотнього зв’язку та задоволення від діяльності. А ще – коли не підтверджуються негативні прогнози – рівень дофаміну зростає. А коли не стверджуються позитивні – набагато знижується. В перші швидкі фази війни ми фіксували всі “перемоги”. Зараз нам потрібно фіксувати все і всіх, що додає сил, “реалістичної” надії, радості, фіксувати свій найменший успіх”, – додає Ройз.
Вона рекомендує , якщо є можливість, ділитися фото того, що вдалося придбати після загальних зборів грошей – на тепловізори, дрони… І це не для більшої довіри чи звітів, а для відчуття – “о! Класс! Там же і моя частка!”
“І кожного дня давайте для себе щось робити – хвилинне, маленьке. Це буде і для наших дітей важливим досвідом турботи про себе. Я сьогодні на вулиці звернула увагу на жінку – від неї віяло задоволенням. Не розкішшю, не чимось, що стосується матеріального. Віяло цілісністю людини, що дозволяє собі дбати про себе. Не знаю, чим вона живе, який саме зараз у неї досвід.
Але, дивлячись на неї, я посміхнулась і уповільнила свій біг”, – зауважила лікарка.
Вона зазначила, що життя йде і ніхто не знає, скільки його відміряно. Тож неможна його спускати на війну, відкладаючи і відкладаючи до Перемоги. Треба навчитись Жити під час війни.
“Поки не знаю, як. Але цим виродкам я не можу віддати свою життєвість…” – зауважила Ройз.