Кілька захоплюючих рядків про історію Києва та виникнення назви розповіла Оксана Денисова в одній зі спільнот Facebook
Виявилося, що Караваєв був унікальним лікарем, єдиним у своєму роді. Його 29-річного запросили до Києва стати першим деканом медичного факультету, який щойно відкрився при Київському Університеті, і представити Київ 19 століття без Караваєва вже не можна.
У 29 років він був не тільки деканом, він був уже й професором медицини, робив величезну кількість операцій, до 180 на рік, він оперував у міській лікарні для бідних, робив пластичні операції та ампутації кінцівок, робив операції на очах та видаляв пухлини.
“Він міг усе і в нього практично не було смерті. І він відразу за своїм другом і вчителем Пироговим в 1847 почав застосовувати при операціях наркоз: операція, зроблена в клініці Київського університету під ефірним наркозом, була другою в Росії”, – написала Денисова.
Караваєва по праву вважають основоположником офтальмології, він зробив свій внесок і в розвиток ортопедії та травматології, і в нейрохірургію. Його вважали медичним світилом, але киянам не потрібно було стояти в черзі та платити божевільні гроші – двічі на тиждень протягом 50 років він безкоштовно проводив у Києві прийоми та робив операції.
“Ви можете уявити, 50 років! Про нього ходили легенди та складали прислів’я, прозрілі розповідали про нього чудеса і слава про нього розходилася по містах та селах. А кияни цінували та захоплювалися тим, що такий дивовижний лікар живе у них у місті”, – розповіла авторка допису.
У 1886 році у Києві вулицю, на якій Володимир Опанасович жив, назвали Караваєвською. І площу, в яку вулиця упиралася (нині пл.Толстого) теж назвали Караваєвською.
Як зазначає Оксана Денисова, про нього у Києві зараз мало що нагадує. Будинку, де він жив немає, і вулиці немає, і площі. Ось тільки назва Караваєві Дачі залишилася – це колишня його ділянка на Шулявці, яка пізніше стала робочим селищем.