Наскільки тінисті та трав’янисті поверхні прохолодніші за поверхні під сонцем та зі штучних матеріалів – наочно показали активісти Урбаністичної ініціативи “Містознавство”, вимірявши температуру у різних куточках міста.
Вимірювання проводили за допомогою інфрачервоного пірометра Benetech GM321.
Прилад показав, що, наприклад, на Хрещатику тротуар на сонці прогрівається до +57, тоді як у затінку його температура нижче на 20 градусів. Газон на сонці теж гріється сильніше, проте він все ж не настільки гарячий, як поверхні з каменю та бетону.
Вуличні меблі біля Цирку розпеклися до +60 градусів за Цельсієм, адже висаджені катальпи та інші саджанці тут ще замалі, щоб давати затінок.
У міських парках поверхня дерев’яних лавок нагрівається до вкрай некомфортних для сидіння +65 градусів. А от у тіні дерев цифра значно менша — близько +36 градусів.
Асфальт на дорогах, дитячі майданчики, будь-які інші поверхні — все це сильно розігрівається на вулиці у спеку за відсутності тіні та випромінює додаткове тепло.
Забудова та збільшення асфальтованих площ призводить до виникнення “теплового острова”, коли в місті відчутно тепліше, аніж за його межами. Асфальт і бетон поглинають тепло і віддають його протягом дня й особливо ввечері, а брак зелені посилює цей ефект.
Дослідження вчергове доводить, що найкращий спосіб “охолодити місто” у спеку — озеленювати його. Дерева та кущі дають тінь, а газони віддають тепло не так сильно, як асфальт та плитка. Крім того, вертикальне озеленення та зелені дахи знижують температуру будівель. До того ж рослини охолоджують повітря, використовуючи його тепло для випаровування води.
Читайте також: Пекельний марафон триває: дощ з грозою принесе короткочасне полегшення завтра
Нагадаємо, з початку липня у Києві зафіксували близько семи температурних рекордів.