Як зазначається, мова йде про завідувача відділенням інтенсивної терапії Ірпінської центральної міської лікарні Данила Лісняка.
Лікар пропрацював в окупованому росіянами місті понад два тижні, поки не евакуювався з усім колективом. 22 людини і вдень, і вночі приймали пацієнтів у відділенні .
Життя відділення, розповідає Лісняк, не змінилось, бо треба було працювати з пацієнтами, не дивлячись на обставини. У роботу включились всі: лікарі, медсестри, інтерни.
“Зранку планірка, обхід по відділенню. Потім призначення для лікування. Якщо хтось надходив — оперували в операційній. Багато надходило, багато оперували. І на три операційних одночасно оперували інколи. У перші дні були наші військові, Тероборона. Вогнепальні поранення. Далі, вже коли окупація почалася, пішли цивільні”, – розповів медик.
Росіяни стріляли по людях. Крім цього люди не звикли жити за умов війни: хтось щось підняв із землі, а воно вибухнуло, хтось вийшов кави попити, а в нього вистрілили. Інший покурити на балкон вийшов і так само вистрілили в нього. Такі були випадки.
А потім стали вже надходити із застарілими пораненнями — два дні, три не випускали з підвалів дітей.
“Дівчинка була з Гостомеля без руки. Росіяни її три дні не випускали. Вогнепальне поранення голови уламками — теж дівчинка маленька була, 9 років, здається. Так само не випускали одразу. Хлопця привезли, джгут на нозі три дні пролежав, нога — чорна. Гангрена. Отак і працювали. І вночі, і вдень. У нас така робота – коли привезуть, тоді і працюємо”, – розповів Лісняк.
Нагадаємо, встановлені особи 8 окупантів, які чинили звірства у Мотижині і закатували старосту села з родиною.
