Діти зі звільненого під Києвом селища Клавдієве-Тарасове посивіли

Автор: Марія Супрун
10:48 21.06

Під час окупації в селищі Клавдієво-Тарасове на Київщині змушені були виживати сотні багатодітних родин, їм це вдалося завдяки місцевому хлібу. Діти, які посивіли через пережите, навіть після звільнення села продовжують просити саме того хліба.

Діти зі звільненого під Києвом селища Клавдієве-Тарасове посивіли

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Денису 9 років, а в нього вже є сиве волосся, а усе через те, що довелося пережити на початку весни, коли їхнє селище Клавдієво-Тарасове на Київщині понад місяць було в оточенні російських військ.

«Мама йшла до магазину по хліб, хлопці кажуть, що йдуть танки, всі тікали через ліс, а ми самі вдома, і ми боялися. Мама пішла по хліб», – розповідає хлопчик.  

Той похід по хліб родина запам’ятає на все життя: ворожий танк зупинився біля їхнього  дому і направив свою гармату. «Просто чудом  ми лишись живі правда дитина в мене трохи посивіла», – каже жінка.  

У родині Покропивних троє дітей, тато в теробороні, а мамі, щоб купити хоча б хліб, доводилося залишати дітей самих удома. «Малі вдома самі і люди кричать, що танки ідуть», – пригадує із жахом жінка.

На іншій вулиці Клавдієво-Тарасового в цей час жила ще одна родина і п’ятеро дітей.  Найменшому Кирилкові – два роки. 

«Коли була окупація, то єдиний смаколик був – хліб. Всі діти мріяли про хліб на той час», – пригадує жінка.

В оточенні опинилась і родина столичного дитячого онколога Вадима Кобися – 24 лютого думали, що дача в Клавдієво-Тарасовому безпечніше місце, ніж рідний Київ. Тут була і піч, яку хірург в одну з відпусток змайстрував сам і каже, навіть не думав,  що вона врятує його онуків від голоду.

«Я завжди хотів зробити піч, щоб внукам показати, а виявилось, що це безвихід, треба вижити. Найбільше не вистачало хліба», – каже чоловік.  

Піч урятувала не лише їх, а й сусідів. Усі, в кого було борошно, несли сюди, випікали хліб і розносили його по хатах.

«Це так радість, коли перший хліб вийшов, на фоні всього жаху, це світло», – кажуть люди.

Жителі досі  називають дивом те, що російські війська їхнім селом більшість проїжджали і не зупинялись. Імовірно через те що на старих картах  – тут  замість села – болото.

Нині Клавдієво-Тарасове оживає, магазини відчинились і пекарні працюють, але діти вже без домашнього хліба не можуть. 

Нагадаємо, колишні полонені з-під Гостомеля розповіли про тортури “за допомогою” пісень Газманова.

Великий Київ у Google News

підписатися