Про це заявив журналістам Микола Княжицький, повідомляє Європейська Солідарність.
Він наголосив, що будь-які зміни щодо цієї інституції мають відбуватися у діалозі із суспільством.
“Вони ставляться до цього як до свого приватного магазину, а це державна інституція, яка дуже добре себе зарекомендувала. Саме тому громадськість обурила ініціатива Держкіно з приводу реорганізації Довженко-Центру”, – сказав Княжицький.
За словами Княжицького, до цієї ініціативи можна по-різному ставитися, бо уряд вправі створювати чи реорганізовувати, але робити це без наради з громадськістю неправильно, нерозумно і непотрібно. Навіщо уряд це робить – незрозуміло. Саме це і турбує громадськість.
“Очевидно у Довженко-Центру є авторські права на велику кількість української культурної спадщини. І є велике побоювання щодо того, що ця реорганізація проводиться лише для того, щоб по суті приватизувати ці авторські права, щоб хтось на цьому заробляв, а кошти від продажу наших фільмів, в тому числі анімаційних, йшли не на пропаганду українського кіно, як це було в Довженко-Центрі, а в чиїсь кишені”, – зауважив Княжицький.
На думку депутата, мало того, що припинено зараз фінансування українського кіно та Українського культурного фонду, йде знищення ефективно працюючі інституції. Для країни, яка воює, це є абсолютно не мудро. Розмови про те, що гроші треба давати не на кіно, а на війну – це розмови “на користь бідних”, тому що вистачає грошей, щоб дороги ремонтувати, а не вистачає, щоб кіно знімати, говорить депутат.
“Вистачає грошей на корупцію, а не вистачає грошей на підтримку Довженко-Центру. Очевидно, це відсутність гуманітарної політики в державі зараз. Наша фракція звернулася до Кабінету міністрів і робить заяву для того, щоб припинити це знущання над серйозною культурною інституцією”, – зазначив Княжицький.
У зверненні, зокрема, депутати зазначають, що Довженко-Центр – це державний фільмофонд України, аудіовізуальний архів. Єдиний в Україні член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF). З 1994 року він займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно, поширенням національної кіноспадщини в Україні та за кордоном.
Довженко-Центр обладнаний сучасним фільмосховищем із системою клімат-контролю, має єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво.
У прийнятому Державним агентством України з питань кіно рішенні, на думку депутатів з “Євросолідарності”, міститься загроза нанесенню шкоди кіноархіву, устаткуванню та обладнанню, яке використовується Центром.
Окрім того, досвід сумнівної реорганізації ДП “Одеська кіностудія художніх фільмів”, в результаті якої держава втратила майнові права на тисячі художніх фільмів, свідчить, що без повноцінного суспільного контролю та прозорої звітності держави перед суспільством реорганізація Довженко-Центру може призвести до втрати численної української кінематографічної спадщини.
Депутати наголошують: під час війни, дії правового режиму воєнного стану рішення про реорганізацію, а фактично можливе зупинення діяльності Центру викликало суспільний резонанс.
У фракції “Європейська Солідарність” закликали уряд невідкладно вжити заходи в межах компетенції для перегляду рішення про реорганізацію Довженко-Центру, забезпечення його функціонування та роботи працівників.
“Окрім того, просимо надати ґрунтовні пояснення на такі питання:
Чи є у підприємств, на чию користь здійснюється реорганізація, належні умови для зберігання колекцій фільмофонду?
Чи є в достатній кількості кваліфікований персонал з досвідом роботи з кіноархівами?
Які додаткові витрати Державного бюджету будуть здійснені для фінансування розподілу функцій, що їх зараз виконує Довженко-Центр, між фактично трьома юридичними особами, одна з яких навіть ще не створена?
Які функції залишатимуться за Довженко-Центром внаслідок його реорганізації?
Як планується доля трудового колективу, який десятиліттями працював з кіноархівами, після проведення реорганізації?”, – йдеться у зверненні.
Нагадаємо, культурні інституції виступили категорично проти “реорганізації” Довженко-Центру.
Як писав “ВК“, Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру. У самому Довженко-Центрі 17 серпня заявили, що це рішення де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.
Згодом у Мінкультури відреагували на рішення Держкіно, виступивши проти “ліквідації кіноспадщини”. При цьому глава відомства Олександр Ткаченко зауважив, що “програма будь-якої реорганізації тепер виключно прерогатива Держкіно“.
Своєю чергою у Держкіно заявили, що не збираються ліквідовувати інституцію, натомість хочуть скоротити її повноваження. Пояснення не заспокоїло суспільство – українці створили петицію про скасування можливої ліквідації інституції.
Нагадаємо, Довженко-Центр 13 липня поточного року офіційно перейшов у пряме підпорядкування Держкіно України.