Депутати не підтримали створення заказнику «Озеро Вирлиця»: причини та наслідки

Автор: Тарас Шевченко
14:27 04.09.2021

Останнє пленарне засідання Київської міської ради поставило перед містом важливе питання – будівництво ТРЦ чи створення заказнику «Озеро Вирлиця». Депутати не підтримали заказник, але у відповідь обурилась громада міста.

Депутати не підтримали створення заказнику «Озеро Вирлиця»: причини та наслідки
Світлодіодне освітлення

BIG KYIV розбирався, чому депутати не підтримали створення заказнику, чи можна було голосувати за проєкт та чи можна там будувати ТРЦ.

На пленарному засіданні Київської міської ради, яке відбулось 31 серпня, депутати не підтримали проєкт рішення «Про оголошення ландшафтним заказником місцевого значення «Озеро Вирлиця». Депутатський корпус віддав 50 голосів при мінімально необхідних 61.

Авторка проєкту Євгенія Кулеба (фракція «Слуга народу») саркастично відреагувала на підсумки голосування, а активіст Олексій Гриценко назвав це «зрадою дарничан».

Заказник «Озеро Вирлиця»

Вперше ідея створити ландшафтний заказник місцевого значення «Озеро Вирлиця» площею 98 га з’явилась в 2019-му році, коли позафракційна депутатка (хоча й балотувалась від «Самопомочі» по Голосіївському району) Олеся Пинзенник подала відповідний проєкт рішення до Київради. Він навіть пройшов профільну комісію з питань екології, але до зали засідань так і не потрапив.

Навесні 2021 року в з’явилась інформація щодо майбутнього будівництва ТРЦ біля озера Вирлиця. Вже за місяць, депутатка Київради від «Слуги народу» Євгенія Кулеба подає аналогічний проєкт рішення щодо створення ландшафтного заказнику.

Проєкти в частині рішень майже ідентичні та відрізняються тільки фразою про приналежність озера до КП «Плесо».

У двох проєктів тільки різна преамбула – в проєкті 2019 року створити заказник просила Благодійна Організація «Благодійний Фонд Дніпровського району «КЕКЦ», а в 2021 році Євгенія Кулеба просто видалила назву цієї організації, а також фразу при приналежність озера до КП «Плесо» (залишилось тільки формулювання про користування) – і подала проєкт рішення.

Проєкт рішення внесли у порядок денний на сесії 22.07.2021 року, але розглядали вже на наступному засіданні 31 серпня.

До речі, за день до голосування за внесення до порядку денного, близько сотні молодиків спортивної статури, які мали при собі молотки та болгарку, зламали паркан, яким огороджена територія земельної ділянки, на якій може бути збудовано ТРЦ. Про це повідомив користувач соціальної мережі Twitter з нікнеймом «sunperuna1312».

На пленарному засіданні 31 серпня проєкт підтримали 50 депутатів при необхідних 61, тому рішення не було прийняте.

Будівництво торгівельно-розважального центру

Невдале прийняття проєкту рішення, а також реакція активістів та деяких депутатів Київради наштовхує на пошуки відповіді на питання щодо можливості створення заказнику.

Наразі біля озера Вирлиця знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:171:0034 площею 19,72 га. Вона належить місту, а орендується ТОВ «Мрія-Інвест». Цільове призначення – «03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку)», а вид використання    – «для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального та офісно-виставкового комплексу у складі багатофункціональної планувальної структури».

Таке цільове призначення та вид використання цілком дозволяють побудувати на ділянці торгівельний центр.

Враховуючи, що ділянка наразі знаходиться в оренді у забудовника та в 2020 році право використання було за ним зареєстровано, нема жодних підстав щодо створення перепон будівництву ТРЦ.

Поруч знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:171:0036 площею 6,17 га. Цільове призначення – «07.01 Для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення», а вид використання – «для благоустрою прилеглої території озера».

Цільове призначення та вид використання дозволяють виконати укріплення берегової лінії озера (про це піде мова пізніше), а також зробити благоустрій на всій ділянці.

Саме щодо останньої земельної ділянки розгорілися спори.

В 2020 році закінчилась оренда цієї ділянки, орендарем також було ТОВ «Мрія-Інвест», але департаментом земельних ресурсів та заступником голови КМДА було підготовано проєкт рішення №08/231-766/ПР щодо відмови в укладанні договору на новий строк.

В проєкті рішення на створення заказнику, вказана ділянка за №90:171.

Але такий вказаний номер – загальний для багатьох ділянок поруч. Наприклад, з таким же загальним номером поруч знаходиться ділянка у користуванні спецшколи №10 Дарницького району, а також більшість промислової зони з південного боку озера – аж до Бортницької станції аерації.

Тобто, де саме пропонується створити заказник – невідомо. Графічних матеріалів, щоб розуміти конкретне розташування – немає. Більш того, це може стати широким полем для маніпуляцій, адже рішення може зачепити як школу, так і територію заводів біля озера. Тому таке рішення буде законно відмінено у суді.

Також, під час засідання 31 серпня, суб’єкт подання пропонував збільшити територію з 98 га до 110 га. При цьому, графічних матеріалів не було надано. Тому незрозуміло, за рахунок чого пропонується збільшити площу потенційного заказнику.

Варто наголосити, що згідно чинного законодавства, межі ландшафтних заказників встановлюються спеціальною проєктною документацією. Яка в даному випадку не робилась. Відповідно, таке рішення КМР можна було б оскаржити в суді.

Наступна проблема – це те, що згідно проєкту рішення, заказником оголошується тільки водна територія, що не заважає побудувати ТРЦ  і не зробити благоустрою біля нього.

Водночас, існують високі ризики підтоплення тунелів метрополітену підземними водами озера. Їх рівень вже давно перевищував допустимі показники, а останнім часом ґрунтові води піднялись ще на 1,5 метри. Про підтоплення тунелів також повідомляли київські журналісти.

Згідно інформації журналіста та фотографа Олега Тоцького, ще під час будівництва лівобережної ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену, передбачалось будівництво електродепо «Бортничі» з намивом північної частини озера Вирлиця.

Але на початку 2000-х років було вирішено перемістити депо за майбутню станцію «Червоний хутір». Причиною стала екологія – було вирішено не робити намив частини озера Вирлиця.

Зображення: блог Олега Тоцького

Наразі, створення ландшафтного заказника «Озеро Вирлиця» жодним чином не вирішує наступних проблем:

  • забруднення прибережної зони (зараз там знаходяться десятки стихійних звалищ);
  • неприємного запаху (в озері гниє велика кількість торф’янику);
  • незадовільної якості води в озері.

Більш того, у разі створення заказнику, не можна буде проводити роботи з укріплення берегової лінії. Це в далекій перспективі ставить під загрозу не тільки тунелі метрополітену, але й автомобільну дорогу на пр. Бажана – єдиної транзитної транспортної артерії в місті, через яку можна перетинати річку Дніпро.

Інвестор раніше казав, що бере на себе відповідальність за проведення комплексу робіт по благоустрою, а також стабілізації впливу ґрунтових вод.

Який вихід з ситуації?

Насправді, кейс з озером Вирлиця – дуже складний. З одного боку, він зачіпає інтереси активістів, які хочуть заказник, з іншого – тисячі нових робочих місць, які під час зростання безробіття, економічної кризи та пандемії коронавірусу конче необхідні киянам.

Ситуацію можна вирішити у кілька кроків:

  1. Ретельно вивчити проект розроблений голландським бюро TconcepT. У проекті передбачено створення зелених острівців природи, рекреаційної паркової зони, відкритої для всіх жителів міста, велодоріжки, фонтани та спортивні майданчики.
  2. Уважно вивчити умови договорів оренди.
  3. Залучити до обговорення питання всіх зацікавлених осіб.
  4. Проаналізувати можливість створення рекреаційної зони міським коштом.
  5. Провести дослідження впливу спалювання твердих побутових відходів заводом «Енергія» на стан навколишнього середовища в житловій забудові. Також, якомога скоріше завершити впровадження на заводі сучасної системи хімічного очищення димових газів.

Якщо цих кроків не зробити та прийняти рішення чи в одну, чи в іншу сторону – то в будь-якому випадку буде багато незадоволених.

Але якщо сторони почують один одного, а також уважно прочитають законодавство, щоб розуміти наслідки необдуманих та непідготовлених рішень – то це буде ситуація «win-win».

Що краще – торгівельний центр з доглянутою територією та тисячами робочих місць чи заказник з дикою природою, але з невирішеними питаннями щодо екології, підтопленнями та з юридичними проблемами – покаже найближчий час.

Великий Київ у Google News

підписатися