Про це сказала депутатка Київради від фракції «Європейська солідарність» Людмила Ковалевська в коментарі «ВК» щодо рішення Київради про перейменування вулиці Кузнєцова на честь українського письменника та літературознавця, автора гімну ОУН “Зродились ми великої години” Олеся Бабія.
Крім цього, безіменний сквер отримав ім’я Героя України, полеглого воїна АТО Василя Сліпака. Загалом сьогодні перейменовано 12 вулиць і провулків та встановлено назви 2 площам, скверу та вулиці.
«Я вітаю рішення Київради. Думаю, що тут можна не пояснювати, чому зі столиці України у 21-му столітті нарешті має зникнути вся символіка з одами катам українського народу. В України і Києва, зокрема, є ряд причин для продовження декомунізації і остаточної відмови від спадщини тоталітарно-комуністичного режиму й “російського імперського минулого”, – вважає Людмила Ковалевська.
Вона нагадала, що цей шлях пройшли всі країни та столиці так званого колишнього соціалістичного табору, які взяли засудили радянську політичну систему та взяли курс на будівництво сучасної європейської держави.
“Київ, як і вся Україна, з 2014 року проходить ті самі процеси декомунізації, що були були в інших посткоммуністичних країнах Східної Європи, де раніше зрозуміли, що без скидання баласту спадщини тоталітарно-комуністичного режиму не можна говорити про будівництво нормальної європейської держави. Проте найголовніша причина для декомунізації називається російською агресію”, – сказала Людмила Ковалевська.
Вона нагадала, що столиця згідно переліку Українського інституту національної пам’яті Київ має у переліку 26 об’єктів для декомунізації. Окрім Батьківщини-матері та пам’ятника Щорсу, це також робітники – українець та росіянин біля «Арки дружби народів», меморіальні дошки різним діячам Радянського Союзу і барельєф Леніна на станції метро «Театральна». Остаточне рішення у більшості випадків має ухвалювати саме Київрада.
Варто нагадати про короткі підсумки засідання Київради від 4 листопада 2021 року.