Якщо у мирний час 15% є такими, що пережили період серйозної депресії, на власному досвіді, то, враховуючи вже понад 1000 днів війни в Україні, серед наших співгромадян ця кількість є незрівнянно вищою. За оцінками ВООЗ, кожна п’ята людина, яка зазнала впливу війни, перебуває під ризиком розвитку психічних захворювань, для України це майже 8,5 млн осіб. Так, за прогнозами нашого МОЗ, психологічної допомоги через війну потребуватимуть понад 15 млн українців, із них близько 3‑4 млн – потребуватимуть вже не психолога, а справжніх ліків.
Як лікують депресію і що це за хвороба
Існує як психологічне, так і фармакологічне лікування помірної та важкої форми депресивних розладів. Однак, за даними того ж ВООЗ, у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, до яких належить Україна, лікування депресії часто відсутнє або недостатньо розвинене. Перешкоди для ефективного догляду включають брак ресурсів, відсутність кваліфікованих медичних працівників і соціальну стигму, пов’язану з психічними розладами.
За оцінками, 76-85% людей, які страждають на психічні розлади в цих країнах, не мають доступу до необхідного їм лікування. Багато людей, особливо старшого віку, заперечують існування у людства будь-яких психологічних проблем. Як показало дослідження 2011 року, виявлення випадків депресії лікарями загальної практики ускладнене ще й тим, що майже у половині випадків пацієнти намагаються змовчати про її симптоми.
Між тим, за важкої форми депресії організм починає функціонувати не так, як завжди. Насамперед виникають проблеми зі сном: людина прокидається о 4-5 ранку, абсолютно безсила й неспроможна заснути знову. Це відбувається через порушення біологічних ритмів і циклів здорового сну. З’являються проблеми з апетитом: більшість заїдає стрес, коли стає сумно, тому що вуглеводи знижують вироблення гормонів стресу, але в людей з депресією все навпаки – їхній апетит падає, а рівень гормону стресу та виробка адреналіну збільшується. Наслідки депресії можуть бути тривалими та різко вплинути на здатність людини функціонувати і жити повноцінним життям.
Як зрозуміти, що у вас – депресія
Депресивні симптоми поділяються на типові (основні) та додаткові. Згідно з МКБ-10 (10-й перегляд Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям), депресія діагностується за наявності двох основних симптомів і не менше трьох додаткових.
До типових (основних) відносяться:
- Ангедонія: неспроможність відчувати задоволення.
- Пригнічений настрій.
- Психомоторна загальмованість: організм впадає у стан анабіозу, хворому важко займатися навіть побутовими справами. Загальмованість думок і руху.
До додаткових симптомів відносяться:
- Песимізм.
- Почуття провини, тривога і відчуття страху.
- Занижена самооцінка.
- Проблеми з концентрацією.
- Труднощі в ухваленні рішень.
- Думки про смерть або самогубство.
- Проблеми з апетитом, зниження або збільшення у вазі.
- Глікогевзія: поява солодкого присмаку в роті без видимої причини.
- Проблеми зі сном.
Хто в зоні ризику
Депресію спричиняє ціла купа факторів. Такі життєві події, як емоційна травма у дитинстві, раптова втрата близьких або безробіття, сприяють і можуть стати каталізатором розвитку депресії. Так само як особисті конфлікти, зловживання наркотиками чи алкоголем, сексуальне або емоційне насильство й інші події, які можуть назавжди змінити ваше життя (нова робота, шлюб, розлучення, поява дитини або відставка).
Творці БАДу “Когнітіум” відзначають, що війна в Україні накладає відбиток на більшість тих хто стикається з проявом війни. Звісно, військовослужбовці знаходяться у максимальній зоні ризику щодо розвитку депресії, бо стикаються з такими жахливими фактами агресії, що складно витримати будь-кому. Але й звичайні пересічні громадяни теж ризикують. Постійні повітряні тривоги, руйнації, переживання за рідних й близьких – все це так чи інакше впливає на мозок і перевантажує його. Звісно, “больовий поріг” у кожного різний. Але питання у тому, хто вчасно відреагує і звернеться по допомогу до фахівця, а хто запустить свій стан і опиниться віч-на-віч перед набагато серйознішою проблемою. Звісно, самолікуванням займатися не треба, але за своїм здоров’ям варто слідкувати, і вживати заходів у тому разі, якщо є відчуття, що мозок починає давати збій.
“Когнітіум” – коли до лікаря потрапити не виходить
Крім того, що деякі українці ніяковіють через візит до психолога, невролога чи психіатра через те, що їхні друзі або колеги з цього кепкуватимуть, є ще більші проблеми. Записатися до лікаря на зручний час – іноді практично нереально, бо лікарів мало, а пацієнтів багато. Крім того, очікувано багато хто вважає, що лікар відправить на аналізи, обстеження, повторні прийоми і все це розтягнеться на купу часу, якої нема, бо треба працювати. Відповідно багато хто просто “забиває” на візит до лікаря і лишається без жодної допомоги взагалі.
Саме тому застосування БАДу “Когнітіум” – розумний крок, коли є відчуття, що мозок “закипає”, депресія невдовзі накриє, працювати вже немає ані сил, ані бажання, але до аптеки ще можна дістатися. Придбати нейропротектор “Когнітіум” можна без рецепту і він може бути рекомендований у якості дієтичної добавки до раціону харчування як додаткове джерело N-ацетил-L-аспарагінової кислоти. Ця кислота сприяє підтримці нормальних обмінних процесів в тканинах головного мозку, покращенню концентрації, пам’яті та уваги, може вживатися під час інтенсивних фізичних та інтелектуальних навантажень, за психоемоційних стресів, хронічної втомлюваності. Властивості складових “Когнітіуму” підтверджено науковими дослідженнями.
“Когнітіум” можна вживати, якщо людина відчуває:
– Неуважність;
– Постійну втому;
– Роздратування;
– Апатію;
– Зниження концентрації уваги;
– Замкненість;
– Легку депресію;
– Має сильні фізичні навантаження;
– Забудькуватість.
Треба зазначити, що такий БАД – це щось на зразок ранкової гімнастики, що допомагає не набрати вагу, а іноді й скинути пару зайвих кіло. У випадку “Когнітіуму” – це як ранкова гімнастика для мозку, що допоможе “не розкиснути” й підтримати тонус. Як говорять творці “Когнітіуму” – “тримай мозок у формі, а нерви у нормі”.