День ювеліра в Україні: від пекторалі до сережок “Мрія” – вражаючі екземпляри Скарбниці

Автор: Любава Лисичкіна
18:30 21.06

Люди почали створювати прикраси ще в епоху палеоліту: з кісток і зубів тварин, мушель, глини й каменів.

День ювеліра в Україні: від пекторалі до сережок “Мрія” – вражаючі екземпляри Скарбниці Фото: Колт із Сахнівського скарбу (з двох боків). Золото, емаль. Черкаська область. 12 ст. Скарбниця Національного музею історії України
 
Серед людей, які створюють красу своїми руками, особливе місце посідають ювеліри. Це одне з найдавніших занять.
 
Перші ювелірні цехи з’явилися у Стародавній Греції. У них майстри виготовляли прикраси із золота, срібла, широко використовували самоцвіти й перли.
 
Добре розвиненим ювелірне мистецтво було й на Русі. Для виготовлення прикрас давньоруські майстри використовували різноманітні техніки: карбування, гравіювання, паяння, філіграні, інкрустації кольоровими емалями.
Прикраси носили як молоді дівчата, так і заміжні жінки. Популярними в Україні були намиста й дукачі, що обирали жінки, які жили у шлюбі. Такі прикраси передавали у спадок із покоління до покоління.
Сережки скіф’янки, створені грецьким ювеліром у 4 ст. до н. е. Золото, емаль. АР Крим. Скарбниця Національного музею історії України
Відомі музеї світу пишаються своїми колекціями давніх і сучасних прикрас. Зберігаються вони і в Національному музеї історії України. 
Дукач ніжинського типу. Срібло. Україна. 18 ст. Скарбниця Національного музею історії України
 
Донедавна своє професійне свято українські ювеліри відзначали 31 січня. З’явилося воно у 2000-х роках за ініціативи росіян. Вони називали це свято «всесвітнім», однак ніде, окрім країн СНД, його не святкували.
Гарнітур «Ранкові луки» (браслет, каблучка, сережки). Срібло, аметисти, емаль. Віталій Хоменко, Київ. 1976 р. Скарбниця Національного музею історії України
 
Каблучка «Українська орхідея». Срібло, вугілля, скам’яніла араукарія. Тетяна Калюжна, Донецьк – Київ. 2016 р. Скарбниця Національного музею історії України
 
2020 року українська ювелірна спільнота обрала іншу дату для свого професійного свята – 21 червня. Вона пов’язана з тим, що саме цього дня 1971 року археологічна експедиція під керівництвом Бориса Мозолевського знайшла найвідомішу ювелірну прикрасу на території України – скіфську пектораль.
Брошка «Незабудька». Уламок, титан. Станіслав Дрокін. 2022 р. Скарбниця Національного музею історії України
 
Сережки «Мрія». Срібло. Юлія Руденок, Катерина Тележинська, Анастасія Теплякова. 2022 р. Скарбниця Національного музею історії України
 
Підвісок «Азовсталь». Срібло. Олена Осадча. 2023 р. Скарбниця Національного музею історії України
 
Свято українського ювелірного мистецтва поки що не має офіційного статусу, але щороку стає масовішим, що свідчить про громадянську позицію наших ювелірів. 
 
 

Великий Київ у Google News

підписатися
більше новин