Цього ж дня відзначають іменини Ольги.
Ім’я Ольга має скандинавське походження. Воно походить від скандинавського імені Hélga, що означає “свята”. Таке ж походження має чоловіче ім’я Олег. За іншою версією, ім’я утворене від давньослов’янського Вольга, що означає “чудодійка”.
Походження княгині Ольги
Княгиня Ольга стала першою християнкою з київських правителів ще до Хрещення Русі й була похована за християнськими обрядами. Канонізована як рівноапостольна Ольга була в 1547 році. Втім, як святу її почали вшановувати ще за онука Володимира Великого. Саме він переніс мощі княгині в Десятинну церкву — перший кам’яний храм на Русі. Після знищення церкви під час ординської навали мощі були втрачені.
Точних відомостей про походження Ольги немає. В деяких джерелах згадується, що вона була з псковських варяг, в інших згадують про її болгарське коріння. Існує також версія, що вона була дочкою Віщого Олега, який і видав її заміж за київського князя Ігоря.
Читайте також: Не діставайся ти нікому: у WEF видалили статтю, де назвали княгиню Ольгу російською правителькою
Дружиною Ігоря Ольга стала у 903 році. Коли їхньому синові Святославу виповнилося три роки, Ігор був убитий древлянами. Вони надіслали Ользі тіло вбитого чоловіка і сватів, пропонуючи знову вступити в шлюб. Княгиня від нового шлюбу відмовилася і наказала живцем закопати послів разом з човном, на якому вони прибули. Після цього Ольга спалила столицю древлян Іскоростень.
Княгиня обклала даниною древлян і повернулася до Києва, де правила до повноліття Святослава. При ній в місті з’явилися перші кам’яні будівлі.
Хрещення Ольги
Хрещення княгиня прийняла в Константинополі в 955 або 957 році. Хрестили її під іменем Олени сам імператор Костянтин VII Багрянородний (або його син і співправитель Роман) і патріарх Феофілакт.
Повернувшись до Києва, Ольга спробувала залучити до християнства Святослава, але той відмовився. Його мати напророчила, що християнство все одно встановиться на Русі. Нову релігію закріпив її онук Володимир. Сама ж Ольга почала поступово зводити християнські храми.
Одним з таких храмів стала дерев’яна церква на честь святої Софії. Вона згоріла у 1017 році, але правнук Ольги, Ярослав, спорудив на цьому місці кам’яний храм, який зберігся досі.
Княгиня Ольга померла у 969 році, її ховали за християнським обрядом. Пам’ять Ольги шанують 24 липня, у день її смерті.
Пам’ять про княгиню
В історії Києва чимало згадок про Ольгу. Так, у столиці збереглися локації, пов’язані своєю назвою зі святою.
Церква Святої Ольги у 1935 році (зліва)
Одночасно з утворенням Печерської площі у 1830-их роках на ній почалося будівництво парафіяльної церкви для тамтешньої громади. У 1885—1886 роках при церкві за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва спорудили двоярусну дзвіницю, пише “Вечірній Київ”.
Після встановлення у Києві радянської влади церква продовжувала діяти. Після 1926 року, коли закрили Києво-Печерську Лавру, тамтешні священники проводили богослужіння у церкві Святої Ольги.
У 1934 році, коли столицю Радянської України перенесли до Києва, церкву Святої Ольги закрили для богослужінь і розмістили в ній гуртожиток робітників заводу «Арсенал». Восени 1935 року церкву та прилеглі будівлі знесли, а за деякий час на цьому місці збудували шестиповерховий житловий будинок. Зараз він розташований за адресою вул. Гусовського № 12/7.
Ольгинська вулиця
З 1887 року територія, яку тепер займає вулиця Ольгинська та найближчі до неї, належала професору медицини Київського університету Фрідріху Мерінгу. Це була велика ділянка, прорізана ярами, із садибою та садом. Домобудівне товариство викупило землю у спадкоємців Мерінга та почало зводити тут будинки.
Вулиця Ольгинська в Києві, 1912 р. Фото з відкритих джерел
Елітна забудова вулиці була частково знищена вибухами восени 1941 року. Збереглися лише корпус школи та два житлових будинки — наріжний з площею Франка будинок № 2 та наріжний з вулицею Городецького будинок № 1/17.
Свою назву на честь княгині Ольги вулиця отримала ще із початку створення. У 1938 році її перейменували на честь радянського поета Маяковського, а історичну назву відновили лише 1984 року.
Вулиця Ольгинська сьогодні, “Вечірній Київ”
Ольгинська жіноча гімназія
Протягом 1906-1914 років за проєктом київського архітектора Павла Альошина на вулиці Терещенківській звели будівлю жіночої Ольгинської гімназії — на честь княгині Ольги. До цього жіноча гімназія розміщувалася в орендованих будинках: на Андріївському узвозі, Михайлівській вулиці, а також в колишньому флігелі Першої чоловічої гімназії на Терещенківській.
Ольгинська жіноча гімназія, 1930 р. Фото з відкритих джерел
Гімназія мала 14 класів. Під час Першої світової війни приміщення використовувалися як лазарет. У 1929 році побудували ще один корпус гімназії, розташований на розі вулиць Володимирська та Богдана Хмельницького.
Нині у приміщенні колишньої гімназії розміщуються установи Національної академія наук України.
Фото Ольги Косової
Пам’ятник княгині Ольги
На Михайлівський площі в історичному центрі Києва розташований відомий пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітникам Кирилу та Мефодію. Сами ці постаті символізують етапи поширення в Україні християнства.
Спочатку тут пропонували встановити пам’ятник Тарасові Шевченку, але цей проєкт відхилили на користь постаменту княгині Ольги. Пам’ятник було урочисто освячено та відкрито у вересні 1911 року в присутності царя Миколи II. Його авторами були скульптори Іван Кавалерідзе, Петро Сниткін та архітектор Валеріян Риков.
Читайте також: Пам’ятник княгині Ользі: завдяки чи всупереч?
Коли у 1919 році більшовики захопили Київ, скульптуру Ольги знесли. На її місці встановили погруддя Шевченка, який теж простояв там недовго — до 1920-го. До 1935 року пам’ятник був остаточно демонтований і відновлений лише у 1996 році. У березні 2022-го пам’ятник захистили від можливого ураження російськими снарядами.
Свято-Ольгинський собор
Парафія Святої Ольги була зареєстрована у 1994 році. Для неї спочатку спорудили церкву, недільну школу та господарський корпус, які розташувалися на Харківському масиві, за адресою вулиця Архітектора Вербицького, 3Г.
Закладення собору розпочалося у 2004 році біля старої церкви, однак лише у грудні 2010-го там почалися служби. Поруч із собором також звели окрему дзвіницю.
Свято-Ольгинський собор в Києві, фото Ольги Косової
Як відомо, 24 липня відзначається 32-га річниця урочистого підняття національного синьо-жовтого прапора біля будівлі Київської міської ради. Цього дня у 1990 році на Хрещатику зібралися близько 200 тисяч людей, щоб підтримати рішення депутатів Київради.