У понеділок, 29 вересня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбудуться пам’ятні заходи, присвячені жертвам трагедії та всім загиблим під час Голокосту.
Програма розпочнеться о 12:00 молитвою за загиблих, а о 12:30 представлять унікальний розпис Будинку рабина від авторів зі студії Aza Nizi Maza.
О 18:30 відбудеться міжрелігійна молитва пам’яті, а о 19:00 — кінопоказ і обговорення фільму Сергія Буковського «Назви своє ім’я».
Участь у заходах — за попередньою реєстрацією.. Це можливість вшанувати пам’ять, осмислити трагедію та об’єднатися у спільному спогаді.
День пам’яті жертв масових убивств у Бабиному Яру – це про спомин близько 100 тисяч людей, розстріляних нацистами в 1941 році.
Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.
Це місце стало символом невимовного болю та трагедії, однією з найбільших ран нашої історії.
Перший офіційний пам’ятний захід у Бабиному Яру відбувся лише в 1991 році. По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Після проголошення незалежності України на місце трагедії прибув президент США Джордж Буш-старший. У 2007 році тут було створено Національний історико-меморіальний заповідник “Бабин Яр”.
Расова доктрина
Нацистська ідеологія засновувалася на расовій теорії, відповідно до якої людство від початку існування розділено на раси, а цінність людини полягає не в її індивідуальних рисах, а в належності до расової групи. Вищою, передовою вважали арійську. Вона від природи наділена правом підкорювати чи знищувати «нижчі» раси, до яких належали і слов’яни, зокрема, й українці. Євреї ж узагалі не вписувалися в нацистську расову піраміду, їх вважали недолюдьми і спочатку розглядали можливість компактно переселити (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори).
Друга світова війна, що була наслідком змови двох тоталітарних режимів (нацистського та радянського) перекреслила ці наміри, але створила умови для «остаточного розв’язання єврейського питання». Після того, як Німеччина та її союзники окупували Польщу, Литву, Латвію, Естонію, а також Бессарабію з Буковиною, під владою двох диктаторів опинилося 75 % європейського єврейства (більшість із них не пережила Голокосту).