Шевченко народився у кріпацькій сім’ї в селі Моринці. Рано втратив батьків, а згодом потрапив у прислугу до пана Енгельгардта, який помітив його талант до малювання. Згодом Тарас навчався у Віленському університеті та у Петербурзі, де потрапив під опіку відомих митців. У 1838 році Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили його з кріпацтва.
Перша збірка поезій під назвою «Кобзар» вийшла у 1840 році. Згодом Шевченко долучився до Кирило-Мефодіївського братства, за що його заарештували та відправили у заслання. Після звільнення продовжив творчість, але до кінця життя залишався під наглядом царської поліції.
10 березня 1861 року поет помер у Петербурзі. Його поховали спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезаховали в Україні над Дніпром на Чернечій горі (м. Канів).
Цитати великого поета, які не втрачають свою актуальність:
- «В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля».
- «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».
- «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрость би була своя».
- «Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають».
- «І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують».
- «У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори слала, Степом укривалась! Кров’ю вона умивалась, А спала на купах, На козацьких вольних трупах».
- «Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі…»
- «Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!»
- «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».
- «Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!»
- «Зажурилась Україна – така її доля!»
- Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі люде, роблять лихо з вами.
- Тяжко, тяжко в світі жить і нікого не любить…