День народження Богдана Ханенка, видатного українського колекціонера: 10 фактів з біографії

Автор: Любава Лисичкіна
21:21 23.01

Твори світового мистецтва, зібрані Богданом і Варварою Ханенками, сьогодні складають “серце” колекцій 5 провідних національних музеїв країни

День народження Богдана Ханенка, видатного українського колекціонера: 10 фактів з біографії
Як нагадали у Музеї Ханенків, 23 січня — день народження відомого фундатора музеїв.
 
Щоб краще пізнати одного із провідних рушіїв української культури початку 20 століття, зібрали 10 фактів з його біографії:
 
1. Твори світового мистецтва, зібрані Богданом і Варварою Ханенками, сьогодні складають “серце” колекцій 5 провідних національних музеїв країни: Музею Ханенків, Національний Музей Історії України — НМІУ, Національного художнього музею, Київської картинної галереї, Національного музею українського народного декоративного мистецтва.
 
2. Є свідчення, що Богдан Ханенко, як більшість людей його кола, був масоном. Його ім’я фігурує в опублікованому списку членів таємного товариства “Міжпарламентського союзу”.
 
3. Під час російсько-японської війни Богдан Ханенко завідував евакуацією поранених в ролі помічника Головного уповноваженого Червоного Хреста в Харбіні. Його відверто-критичний, сповнений болю та глибокого співчуття постраждалим бійцям звіт опубліковано 1906 року.
 
4. У 1913 році за ініціативи та на кошти Богдана Ханенка (30 тисяч рублів) у Венеції було побудовано Російський павільйон бієнале. Зараз він зачинений, а росіяни не допущені до участі. Питання приналежності павільону є спірним ти активно обговорюється.
 
5. Того ж року Богдан Ханенко викупив у своячки Ольги ділянку по вул. Терещенківській (№13) та збудував на ній шестиповерховий прибутковий будинок, дохід з якого, за заповітом Ханенка, мав довічно забезпечувати утримання майбутнього Музею Ханенків. Проте, 1919 року цей будинок було націоналізовано, а заповіт Ханенка визнано недійсним.
 
6. В суміжних стінах Дому Ханенків та будинку № 13 досі існує замурований перехід — перші два поверхи прибуткого будинку, за задумом Богдана Ханенка, мали стати продовженням музею, слугувати науковими кабінетами та депозитаріями.
 
7. На стелі парадних сходів Дому Ханенків золотою фарбою нанесено рядки 1 терцини 4 Пісні останньої глави “Рай” з “Божественної комедії” Данте Алігʼєрі: Intra due cibi, distanti e moventi / d’un modo, prima si morria di fame / che liber’ omo l’un recasse ai denti — Людина вільна б доти обирала / Між двох однаково звабливих страв / Аж поки б, зголоднівши, не сконала (Пер. Є. Дроб’язка, 1976). Персональний смисл, який власник Дому вклав у цей напис, досі не розгаданий.
 
8. У “Дельфтській їдальні” Ханенків (зала мистецтва Іспанії) реставратори відкрили попередній розпис стелі — рожеві тюльпани, ймовірно, пензля Михайла Врубеля. Що спонукало господарів дому пізніше закрити цей розпис золотими геральдичними левами і грифонами — поки загадка.
 
9. У Ханенків було всього декілька слуг: камердинер Богдана Івановича, покоївка Варвари Николівни, лакей, прачка. Ханенки були щедрими й душевними господарями, і слуги платили їм вірністю й щирою любов’ю до кінця життя.
 
10. Богдан Ханенко вільно писав французькою, читав історичні й мистецькі тексти усіма європейськими мовами.

Великий Київ у Google News

підписатися