22 січня — важлива дата в історії нашої держави. Саме в цей день було підписано IV Універсал Української Народної Республіки. Урочисте проголошення якого відбулося 24 січня 1919 року у Педагогічному музеї (вул. Володимирська, 57), зокрема тоді пролунали наступні слова:
Читайте також: Київ кадетський: чоловіче виховання
«Ми, Українська Центральна Рада, обрана з’їздами селян, робітників і салдатів України, на те пристати ніяк не можемо, ніяких війн піддержувати не будемо, бо український народ хоче миру і мир демократичний повинен бути як найшвидче.
Але для того, щоб ні руське правительство, ні яке инше не ставили Україні на перешкоді установити той бажаний мир, для того, щоб вести свій край до ладу, творчої роботи, до кріплення революції та волі нашої, ми, Українська Центральна Рада, оповіщаємо всіх громадян України:
Однині Українська Народня Республіка стає самостійною, ні від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу».
Читайте також: ТОП-6 фактів про художника зі світовим ім’ям Сандро Фазіні
День, коли пролунало слово «єдність»
Першу річницю незалежності Українська держава відсвяткувала подією, що стала не менш значущою — проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР.
Морозного зимового для на Софійській площі зібрався тисячний натовп, бажаючих долучитися до історичної події була аж так багато, що декому довелося лізти на дерева, аби побачити на власні очі керманичів країни.
22 січня 1919 року головна площа столиці майоріла синьо-жовтими прапорами, а на тріумфальній арці встановили два герби: УНР та ЗУНР, адже від нині українські землі об’єднувалися. Відомий і точний час: рівно о 12:00 пролунав дзвін, духівництво з хоругвами вийшло із Софійського собору аби освятити історичну мить. Потім, вітаючи членів Директорії, тисячі людей вигукнули слово «Слава», яке підхопив воєнний оркестр і зіграв гімн України.
Читайте також: Об’єднані Лук’янівською тюрмою: Богомолець, Петлюра, Рильський, отець Олександр
Цікаво, що на заході присутні були іноземні дипломати, тож розпочався мітинг з французької мови, саме нею Логвин Цегельський зачитав рішення щодо об’єднання УНР та ЗУНР. Текст же самого Акту Злуки, мовою оригіналу, читав професор Університету Святого Володимира, член Директорії УНР Федір Швецов. Тоді пролунали наступні доленосні рядки:
«Од нині во-єдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.
Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.
Од нині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.
Од нині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».
Перші хвилини спільного життя у новій державі українці провели у молебні, який служило духівництво на чолі з архієпископом Агапітом Вишневецьким. А закінчився мітинг військовим парадом.
Читайте також: Кіно і люди: ТОП-10 цікавих фактів про перші фільми у старому Києві
Прагнення соборності
Через 71 рік після проголошення Акту Злуки морозного дня (21 січня) українці знову вийшли на вулицю. Цього разу аби продемонструвати свої прагнення до об’єднання наглядно. На трасі Київ-Чоп у живий ланцюг вишикувалися люди — на знак соборності України. Починався він з Івано-Франківська – колишнього Станіслава, адже саме це місто було столицею ЗУНР. За різними оцінками від одного до трьох мільйонів українців у 1990 році вийшли на акцію, тримаючись за руки, вони поєднували дві столиці: Івано-Франківськ та Київ і дві частини однієї України.
Читайте також: Не вічна пам’ять: вожді, яким більше немає місця в Києві
Цікаво, що у 1990 році повторили і мітинг у Києві на Софійській площі, аби нагадати про волевиявлення українців та їх прагнення до соборності. Як відомо, вже у наступному 1991 році Україна здобула незалежність, а традиція створювати «живий ланцюг» поновилася у 2000-х роках. Сьогодні 22 січня — державне свято — День соборності.