Підземний шлях під Хрещатиком до річки Либідь
Враховуючи, скільки пережив центр міста – війн, перебудов, серед яких і перебудови сьогодення, через які місто втрачає історичний вигляд – то в серці Києва збереглося не так багато. В першу чергу – це техногенні комунікації, підземні колектори. До прикладу, під вулицею Хрещатик є ще одна вулиця підземна, тільки менша. Вона починається на Європейській площі та далі простягається аж до річки Либідь.
Ця підземна територія перебуває під контролем корпорації «Київавтодор». Хоч на офіційній основі туристів туди не водять, але, загалом, якщо знати як, за бажання від річки Либідь можна пройти будь-кому. От на цій підземній вулиці під Хрещатиком є цегляний колектор ХІХ століття, збудований за проектом архітектора Городецького.
Господарські схованки під давніми монастирями біля Золотих воріт
На території Золотих воріт є фрагменти історичних підземель, які належать ще Київській фортеці (комплексу фортечних споруд XVIII—XIX століття).
Там є невеличкі патерни, але, нажаль, більшість цих підземель засипані внаслідок міської забудови. Перелік підземних споруд, які були виявлені впродовж 100 років, зберігаються в Інституті археології НАН України.
А от зовсім неподалік, на території Національного заповідника Софії Київської досі є печерні льохи.
Подібні старовинні льохи ще з часів гетьманщини збереглися на території Михайлівського Золотоверхого монастиря. Під землею на глибині 5-7 метрів предки зберігали харчі та напої. Великі льохи робили під будівлями або окремо в дворі.
Митрополичі льохи в Києво-Печерській Лаврі
Ті печери, які відвідують паломники – це далеко не всі з тих печер, які збереглися. Частину з них не використовували багато років. До деяких я потрапляв колись самотужки, ховаючись, або дуже сильно прохав і мені їх відчиняли співробітники заповідника. У деякі підземелля – допомагали пробратися знайомі. Це печери, які використовували або у господарських цілях, або щоб переходити між храмами.
Коли я вчився на території Лаври в Академії культури – у 7-му корпусі лаврському – це колишній господарський комплекс старого монастиря. І під ним є величезні підвали, де зберігалися овочі, фрукти призначені для вживання лаврськими ченцями.
Були ще й переходи між старими храмами, але коли більшовики підірвали лавру у 1941 році, нажаль, багато чого було знищено.
У Верхній лаврі є великі Митрополичі льохи, заввишки як маленький шкільний спортивний зал, з численними розгалуженнями. Їх використовували в господарських цілях.
А на схилах Дніпра є великі прохідні тунелі, досі які виконують функцію дренажної системи Ними відсмоктують надлишки ґрунтової води, запобігаючи таким чином руйнуванню схилів.
Чи можна осучаснити підземні об’єкти?
Загалом, підземні тунелі можна класифікувати – є водовідводи (дренажні системи), є господарчі, захисні. Наприклад, бомбосховищ у них не побудуєш. Бо для цього мусить бути 2 виходи, аби в випадку, якщо завалиться один з виходів, звідти можна було евакуюватися. Нажаль, більшість історичних споруд мають тільки один вихід. Та і не мають такої міцності, щоб витримати потрапляння якогось російського «Калібру» чи чогось іншого не дай Боже.
Це більше музейні об’єкти, що допоможуть дізнатися, яким був побут предків, як жило колись місто. Натомість ходити туди самовільно, якщо ви не є в тому фахівцем, не варто.
Якщо йдеться про техногенні комунікації, як на підземній вулиці під Хрещатиком, що є під контролем метрополітену – то потрапляння туди сторонніх осіб вважається адміністративним правопорушенням. А заходити на цю ж вулицю з боку річки Либідь – вкрай небезпечно. Бо навіть відомі випадки, коли люди туди потрапляли і гинули під час дощу. Вони гуляли під землею, але не знали, що там пролягає дуже системне відведення дощової каналізації, і течуть всі дощові води з центру Києва. Відповідно, рівень води збільшується, і люди гинуть. Востаннє такий випадок стався у 2008 році під час концерту Пола Маккартні на Хрещатику. Я приймав участь у пошуковій роботі цих загиблих.
Але якщо є якась умовна дірка в землі, яку знайшли, не зруйнували, то дійсно може бути так, що немає кого спитати дозволу. Але і там варто порадитися з людьми, які вивчають підземний Київ і знайомі з сучасними знахідками. Вони розкажуть не лише про рівень безпеки, але і про історичне тло, відомості, які були відкриті раніше, або звідки їх можна дізнатися.
Нагадаємо, столичні архітектори заявили, що війна розбудові не завада та запропонували обновити Хрещатик.