Вивіски, фасади, «старіння» матеріалів і десятки столів для сцени турніру з пінг-понгу, 9 номінацій на “Оскар”, серед яких 2 — за дизайн: українець в Голлівуді розповів, як виглядає «невидима» робота художників-декораторів у великому кіно.
Фільм «Марті Супрім. Геній комбінацій» розповідає реальну історію гравця в настільний теніс Марті Маузера, який в 1950-х роках двічі став чемпіоном США та суттєво змінив стиль гри.
Головну роль виконав Тімоті Шаламе. Стрічка отримала дев’ять номінацій на премію Американської кіноакадемії, серед яких — «Найкращий фільм» і «Найкраща робота художника-постановника». У команді художнього департаменту стрічки був і Мирослав Дузінкевич — український художник і художник-декоратор, який з 2019 року живе та працює у США.
Українець Мирослав Дузінкевич — митець із класичною академічною школою, випускник Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка (тоді — Республіканська художня школа), який паралельно з живописом, участю в художніх виставках та благодійних подіях розвиває кар’єру в американській кіноіндустрії.
Щоб працювати у кіно, Мирослав мусив пройти складну процедуру відбору та екзаменування, та стати одним з кількох українців серед членів профспілкової гільдії United Scenic Artists (також відому як Local USA 829) — створене ще в 1897 році об’єднання дизайнерів, художників і ремісників, що працюють у кіно, телебаченні, театрі та суміжних індустріях. Це дозволило йому доєднатися до команди художників, яка працювала в проєктах “Сирени” (Netflix), “Боб Ділан: Цілковитий незнайомець” (Searchlight Pictures) — також із Шаломе та “Марті Супрім. Геній комбінацій” (A24).
Розповідаючи про роботу над “Марті Супрім” Дузінкевич пояснює, що художники-декоратори в кіно — це команда, яка створює світ фільму, яким його бачать режисер та художник-постановник: від фактур і поверхонь до предметів та деталей, які глядач майже не фіксує свідомо, але які визначають правдоподібність кадру.
Коли ще ми закінчували серіал “Сирени”, голова нашої команди, каже: “Взяв для нас дуже класний фільм. Треба буде відтворювати 50-ті роки ХХ століття, і у нас буде дуже багато творчої роботи”, — згадує Дузінкевич. —
Насправді, так і було — наприклад, було багато вивісок, позначок, кожну треба створити вручну в стилі 50-х. Мені дуже знадобилися мої навички каліграфії, які я отримав в українській художній школі — дякую викладачам.
А потім треба додати “aging”, тобто зробити так, щоб глядач повірив, що ця вивіска висить тут дуже багато років під дощем і вітром, а не була створена мною два дні тому. Все, що ви бачите у фільмі, було виготовлено спеціально для фільму
За словами художника, майже всі декорації починаються з деревини — фанери, щитів і конструкцій, які збирають столяри, і які потім команда декораторів перетворює на “камінь”, “цеглу”, “бетон” або “старий метал”. Для цього використовують суміші на кшталт компаунду, додають тирсу, працюють шліфуванням, шарами фарби та “старінням” поверхні. А потім наповнюють цей простір меблями, речима, дрібницями, навіть намальованими “з нуля” картинами чи копіями відомих робіт, щоб глядач вірив у те, що в кадрі.
Одна з найпомітніших для глядача сцен, де присутня робота Дузінкевича — турнір із пінг-понгу. За словами Мирослава, саме він виготовляв усі столи для цієї сцени — приблизно три десятки.
Говорячи про організацію художнього департаменту, Дузінкевич виділяє номінованого на “Оскар” продакшн-дизайнера 80-річного Джека Фіска.
Якщо подивитися на його фільмографію, то можна побачити всіх найкрутіші фільми останніх десятиліть — від “Малхолланд-драйву” до “Вбивць квіткової повні”. Один з найкращих в своїй професії. Але неймовірно скромна та уважна людина, — розповідає українець. —
Він вже не працює руками, він створює задум світу, який ми відтворюємо. Це томи і томи креслень, схем, нарисів. Але його практичний досвід неймовірний, тому він прекрасно розуміє, як кожне його креслення має бути втілене
Дузінкевич окремо згадує приклад з штучною цеглою:
Я намагався відтворити цегляну поверхню на листі фанери й ніяк не міг домогтися потрібного ефекту. Джек каже — спробуй додати тирсу. І магія спрацювала — тепер ви знаєте, що цегляні стіні в цьому фільмі — це шар деревини, нанесений на деревину
Мирослав також згадує головну зірку фільму — Тімоті Шаламе:
Після успіху “Боба Ділана” він долучився вже не просто як актор, а як продюсер. І, наскільки я бачу, це дуже талановитий, молодий, амбітний, впевнений в собі професіонал. Це вже третя акторська номінація на “Оскар” для нього. І я дуже вболіватиму за нього, він заслужив цю нагороду
Після роботи в американських кіно та серіалах, каже Мирослав, змінилася і його “оптика” глядача: під час перегляду фільмів він мимоволі звертає увагу на рішення художників — матеріали, фактури, предмети.
Цікаво, що я дивився ту ж “Матрицю” та думав, ну де там робота художника, все ж комп’ютерне. Але тепер я розумію, що там все теж було створено руками, навіть оця повністю біла кімната, де розмовляють Нео та Морфеус — це теж фанера
Мирослав Дузінкевич розглядає роботу в кіно як постійний розвиток й не виключає співпраці з українськими проєктами.
Робота в кіно виснажує, але вона неймовірно цікава. Коли ми починали роботу над “Марті Супрім”, це був черговий великий проєкт, ще один фільм з Тімоті Шаламе після “Боба Ділана”, і ми просто робили це якнайкраще.
Вже потім, коли дізнаєшся, що твою роботу твої ж колеги обрали серед найкращих в цьому році, приходить усвідомлення, який, насправді, класний фільм в нас вийшов
Довідка:
Мирослав Дузінкевич (нар. 22 серпня 1976, с. Грушка, Івано-Франківщина) є мультидисциплінарним художником. Його практика охоплює станковий і монументальний живопис, сценографію та художнє оформлення сцени та простору для театру, кіно та подій (scenic art), декоративно-прикладне мистецтво, інтер’єрний художній дизайн, а також авторські техніки імітації матеріалів (камінь, бетон, мармур, метал) і експериментальну роботу з фактурою та простором.
Навчався у Державній художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка в Києві та закінчив НАОМА (факультет живопису, 2002). Його дипломну роботу «Се Чоловік» Державна екзаменаційна комісія Міністерства культури України визнала найкращою дипломною роботою року в галузі академічного живопису.
У 2007–2019 роках працював на кіностудії ім. О. Довженка та в Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка.
Переїхав до США у 2019 році, а пандемія та карантин стали переломним моментом для професійної інтеграції, начав знову поєднувати живопис із роботою в сфері кіно та телебачення. Працював в проєктах «Сирени» (Netflix), «Боб Ділан: Цілковитий незнайомець» (Searchlight Pictures) та «Марті Супрім. Геній комбінацій» (A24).
Як художник приймав участь в майже в 80 мистецьких проєктах в Україні, Європі та США, шість з яких – персональні виставки. Активно виставляється в США: SCOPE Art Show (Metropolitan Pavilion, Нью-Йорк, 2020), персональні виставки (зокрема в Флориді, Нью-Йорку та Теннессі), а також резиденція Immersive Van Gogh Exhibit у Нью-Йорку (2021), бере участь у мистецьких та благодійних проєктах на користь України. Його роботи представлені в приватних і публічних колекціях; має відзнаки New York Realism (2020) і конкурсу My America.