Всім у світі відомо, що саме так називається містично згубне місце на планеті… Аж ось у 1982 році в Києві відкрився новий Центральний РАГС – Палац урочистих подій.
Про Центральний РАГС ходило приблизно таке жартівливе прислів’я: Будьте обережні! Це місце дуже небезпечне! Ох, які ж люди в ньому зникають… А слова «які ж люди»- підкреслено значимо виділялися… – пише сторінка “Київські історії”.
Палац у 1980-1990 виглядав значним і космічно-величним, тому що три його сторони стрімко стирчали вгору посеред вільного простору і здавалися від того ще вищими. Найближчий девʼяти-поверховий будинок стояв трохи поодаль, тінь від нього ніяк не перекривала палац. Чого не скажеш про сьогодення – «бермуди» здаються такими мініатюрними поміж монстрів-хмарочосів…
Події відбувалися урочисто та довгоочкувано
Для реєстрації шлюбу давався термін в 3 місяці, щоб молодята могли подумати чи дійсно готові вони одружитися, запрошення в салон також надавалося на цей термін.
У цьому сучасному палаці у трьох просторих залах урочисто проводили церемонії одруження та привітання з новонародженими. Черга була дуже велика, призначали день реєстрації аж за три місяці. В окремих рідких випадках реєстрували шлюб через три дні, але для цього потрібні були особлива причина і спеціальний дозвіл.
В подарунок – талони на знижки
У кінці вісімдесятих, перед розвалом СРСР, у час тотального дефіциту буквально на все, купити щось з одягу, взуття або просто чогось потрібного було дуже складно, а сучасним словами – тоді треба було пройти цілий квест, щоб добути дефіцит.
А от РАГСи при подачі заяви на одруження майбутнім молодятам видавали такі собі запрошення в салони молодят і по ньому ти міг придбати собі товар по певному списку. А в цих салонах-магазинах був досить хороший вибір імпортних товарів. Це і сукні, і костюми, сорочки, нижня білизна, ювелірні прикраси, а особливо хороше взуття, а також посуд, килими тощо.
І от винахідливий народ почав масово подавати заяви в РАГСИ для отримання «чарівного» запрошення.
Братія студентів теж швидко зметикувала і почалося якесь паломництво за бажаними запрошеннями. Працівники загсів здогадувалась, що саме відбувається, але ж доказів несправжніх намірів ніяк не виявиш. Подавали заяви на одруження молоді пари, які виглядали по-справжньому закоханими.
