Дослідження опубліковано в журналі Nature Medicin.
Вчені з Бергенского університету (Норвегія) оцінили симптоми у людей, які перенесли COVID-19, через шість місяців. Основою дослідження стала когорта норвежців, госпіталізованих та ізольованих у своїх будинках за часів першої хвилі коронавируса – з 28 лютого по 4 квітня 2020 року.
До участі запросили 312 пацієнтів, у яких діагностували COVID-19 у центрі тестування Бергена, а також тих, хто перебував на лікуванні у двох лікарнях міста. Метою роботи було виявити фактори і біомаркери, пов’язані з віддаленими ускладненнями хвороби.
Автори дослідження зібрали демографічні та клінічні дані і зразки крові пацієнтів, а також враховували інформацію про членів їхніх сім’ї з позитивним результатом тесту. Середній вік випробовуваних склав 46 років, 51% – жінки, 44% мали супутні захворювання (найпоширенішими були астма, гіпертонія, хронічні хвороби серця та імунодепресивні стани).
У 272 пацієнтів під час гострої фази інфекції найчастіше відзначали стомлюваність (90%), кашель (71%), головний біль (64%), міалгію (58%) і задишку (55%), тільки у 21% спостерігалася лихоманка. Хворі, яким потрібна була госпіталізація, зазвичай були старше, ніж ті, хто перехворів вдома. До того ж вони мали більш високий індекс маси тіла і більше супутніх захворювань.
У 60% учасників дослідження (189 осіб) виявили стійкі ознаки COVID-19: найбільш часто скаржилися на стомлюваність (37%), труднощі з концентрацією уваги (26%), втрату нюху або смакових якостей (25%), проблеми з пам’яттю (24 %) і задишку (21%). Більшість ознак хвороби зустрічалися тим частіше, чим старший був пацієнт, однак аносмію виявили в основному у людей молодше 46 років.
Тридцять дев’ять відсотків добровольців – діти і підлітки до 15 років – майже зовсім не мали симптомів через півроку (13%), тоді як 52% (32 з 61) молодих людей віком 16-30 років, які переносили COVID-19 вдома (перебіг хвороби у них був легкого або середнього ступеня тяжкості), відзначали стійкі ознаки інфекції (у 11% діагностували навіть порушення пам’яті).
«Рівень захисних антитіл досягає плато приблизно через один-два місяці після зараження, забезпечуючи загальний маркер сили імунної відповіді. Титри IgG, специфічних до S-білку SARS-CoV-2, і титри мікронейтралізующіх антитіл, виявлені через два місяці, виявилися значно вище у госпіталізованих пацієнтів, ніж у хворих, ізольованих вдома. Підвищені титри антитіл через два місяці були пов’язані з тяжкістю захворювання, літнім віком та більш високим ІМТ», – цитує вчених Naked Science.
До слова, Міжнародна група вчених виявила свідоцтва епідемії невідомого коронавіруса або схожого з ним патогена, яка вразила регіон Східної Азії більше 20 тисяч років тому. Генетичні сліди спалаху досі присутні в геномах людей, що живуть в цьому регіоні.