Вихід вбачаємо в аналізі й подальшому практичному застосуванні успішного досвіду гемблінг-оподаткування наших європейських сусідів. Читайте далі, як оподатковують гральну бізнесову діяльність латвійці і чому саме варто повчитися й нам.
ЗУ “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор” був прийнятий і набрав чинності ще два роки назад. Саме цей документ легалізував український гральний бізнес, що більш ніж 10 років до цього вважався незаконним. Однак досі однією з ключових, на думку представників сервісу zik.com.ua, лишається проблема фіскального обтяження українського гемблінгу.
Так, близько року назад ВР України прийняла проєкт “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей”, який мав на меті встановити регламент і податкові ставки сучасного українського азартного бізнесу. Ключовими моментами законопроєкту є:
- встановлення прибуткового податку за 18%-ою загальною ставкою та податку на GGR за 10%-ою ставкою;
- прийняття спеціального оподаткування для великих виграшів (що перевищують 8 min зп) у 19,5% (18% – податок на доходи фізичних осіб + 1,5% – військовий збір);
- ПДВ у 20% на будь-які супровідні контракти.
Плюс, документ покликаний відмінити невиправдану потрійну плату за ліцензування організації букмекерства, азартних ігор в онлайн-казино, а також за гральний автомат тощо.
Тобто, значні позитивні зрушення передбачалися, однак остаточне читання законопроєкту не відбулося через повномасштабну війну. Як наслідок – інвестиції в перспективний український гемблінг, представником якого є, приміром, SlotoKing https://zik.com.ua/casino/slotoking, не можуть бути реалізовані в повній мірі, допоки питання фіскального навантаження неврегульоване на загальнодержавному рівні.
Порівняння фіскалізації латвійського та українського гемблінгу
Нам же у сучасних складних обставинах лишається осмислювати й використовувати досвід наших сусідів, зокрема балтійців. Так, пару місяців назад у Латвії запрацював William Hill, якому Gaming Innovation Group дала iGaming-платформу, що забезпечує можливість пропонувати гравцям передові й комфортні способи спортивних ставок і онлайн-участі в казино. Ці новації можливі якраз за рахунок створених латвійською владою сприятливих податкових умов місцевому гемблінг-бізнесу. Зокрема:
- сума загального ліцензування в Латвії на рік для організаторів грального бізнесу дорівнює 427 000 € (в Україні ж – від 1,3 до 2,5 млн €, бо в нас діє 5-річна ліцензія, яка вартує 30-60 000 min зп, що зумовлене тим, де буде провадитися бізнес – в Києві або десь у регіоні);
- сума латвійської ліцензії для інтернет-казино становить 200 000 € (водночас у нас – 1,3 млн. €);
- коли азартні ігри організовані з застосуванням телекомунікацій, латвійський податок складає 10% доходу (в Україні ж ця податкова норма тільки запропонована в розглянутому нами законодавчому проєкті);
- у Латвії гемблінг-виграші, що не перевищують за рік 3 000 €, не включені до сумарного річного доходу та не підлягають оподаткуванню (у нас же пропозиція не оподатковувати виграш, що не перевищує 1 650 € (8 min зп) так і лишається всього лиш пропозицією).
Як бачимо з порівняльного аналізу, всі ті позитивні пропозиції щодо податків для українського грального бізнесу, які українська влада прийняла в першому читанні, у Латвії вже ефективно впроваджені та успішно приваблюють все нові й нові інвестиції. Таким чином, чим скоріше законодавчі податкові зміни з фіскалізації гемблінгу будуть нарешті зреалізовані, тим швидше й в Україні з’являться насправді великі гральні компанії.
Читайте також: Для чого потрібен Порядок обробки персональних даних від КРАІЛ