Біг у навушниках може погіршити якість тренування та навіть призвести до травм та погіршення самопочуття. Про це нагадує тренер з багатолітнім досвідом, психолог, олімпійська чемпіонка Ірина Ліщинська.
Під час пробіжок я часто помічаю людей у навушниках. І щоразу звертаю увагу на кілька моментів, які як тренер і психолог не можу залишити без коментаря, — каже Ірина Ліщинська. —
Коли бігун слухає гучну музику, він часто не чує звук своїх кроків — а це один із важливих індикаторів техніки
Тренер звертає увагу, що якщо приземлення супроводжується гучним «стуком», це означає, що тіло отримує надмірний удар у кожному кроці.
Такі повторювані удари, подібно до молоточка, що б’є в одне місце, створюють пікове навантаження на стопи, коліна, кульшові суглоби і хребет
Без аудіального зворотного зв’язку бігун може не помітити, що:
- знизив каденс (кількість кроків на хвилину),
- почав робити «overstriding» — занадто виносити ногу вперед, гальмуючи себе,
- збільшив час контакту стопи з поверхнею, що підвищує ризик травм.
Біг — це постійна робота сенсомоторної системи. Щоб рухи були економними, мозок обробляє сигнали від м’язів, суглобів, сухожиль і органів чуття
Гучні зовнішні звуки можуть «забивати» сигнали, зменшуючи здатність точно відчувати:
- свій ритм і глибину дихання,
- напруження або втому в м’язах,
- зміну постави та координації.
Як наслідок, людина може вибрати темп, який перевищує її оптимальну тренувальну зону, швидше виснажитися або перевантажити серцево-судинну систему
Слухаючи музику чи подкаст, бігун нерідко входить у стан дисоціації — від’єднується від моменту, зазначає Ірина Ліщинська. Це може допомогти «перетерпіти» важкі ділянки дистанції, але під час тренувань такий стан знижує контакт із тілом.
Крім того, музика з високим темпом або емоційно насичений контент активізують симпатичну нервову систему, підвищуючи пульс і рівень збудження. Це створює ілюзію більшої енергії, але часто призводить до перевищення запланованого навантаження і накопичення втоми.
Коли у вухах навушники, стає складніше чути важливі звуки навколо — транспорт, велосипедистів, інших бігунів, собаку, що наближається, — звертає увагу тренер. — А в разі непередбаченої ситуації саме слух часто є першим сигналом небезпеки
Чому варто спробувати без музики?
Біг без навушників — це спосіб глибше відчути своє тіло, дихання, ритм і навколишній світ. Це можливість працювати з концентрацією, уважністю, спостережливістю, розуміти, як реагує організм на різні темпи і навантаження.
Через біг можна отримувати інсайти про себе, помічати нюанси у відчуттях і думках, що іноді важливіші за кількість кілометрів
Якщо зовсім без музики важко
- Бігайте з одним навушником, залишаючи друге вухо «відкритим» для звуків оточення.
- Використовуйте навушники з кістковою провідністю, які не закривають вуха.
- Зменшуйте гучність так, щоб чути своє дихання та кроки.
- Пробуйте частину тренування проходити в тиші — це спеціальна практика тілесної уважності.