Відповідь на ключове питання чітка: відновлення польотів з аеропорту «Бориспіль» залежатиме від безпекової ситуації, повідомляють у прес-службі аеропорту:
«Коли ми на 100% будемо впевнені в безпечності польотів і отримаємо на це всі необхідні дозволи, зможемо забезпечити всі умови для комфортних та безпечних польотів».
Чи є у вас реальні плани відновлення сполучення?
Попри відсутність польотів, аеропорт «Бориспіль» продовжує удосконалювати заходи безпеки в аеропорту та підтримувати відповідний рівень кваліфікації персоналу, пов’язаного із впровадженням заходів безпеки цивільної авіації. Під час війни в Україні колектив аеропорту у своїй діяльності зосереджений на 3-х основних напрямках: збереження кваліфікованого персоналу, у тому числі навчання та практичні стажування на робочих місцях, збереження та підтримка аеропортової інфраструктури та обладнання, підтримка сертифікаційної та ліцензійної придатності аеропорту та його фахівців.
Що потрібно для того, аби після стабілізації ситуації якомога швидше відновити польоти?
Українські аеропорти є стратегічними активами держави і основою стабільного розвитку авіаційного сполучення в майбутньому. Допоки іде війна, критично важливо підтримувати експлуатаційну готовність аеропортів: зберігати кваліфікований персонал, досвід, обладнання, аби бути готовими до відновлення польотів в Україні. Якщо не зробити цього зараз, потім потрібно буде більше коштів і часу, аби повернути їх до роботи.
Ми бачимо значний потенціал авіасполучення після відновлення польотів, авіагалузь є одним з головних драйверів росту національної економіки у всьому світі. До війни шість аеропортів (МА «Бориспіль», Львів, Харьків, Одеса, Запоріжжя, Жуляни) забезпечували 200 тисяч робочих місць і генерували 2,5 мільярда євро прибутку для національної економіки, включаючи доступність країни, експорт і розвиток туризму, у тому числі лише один аеропорт «Бориспіль» забезпечував сукупно 132 тис. робочих місць і генерував 1.6 млрд євро прибутку в економіку країни, це майже 2% ВВП України.
Скільки літаків було евакуйовано з аеропорту від початку великої війни та чи всі вдалося евакуювати?
19 грудня 2023 року був виконаний технічний перегін повітряного судна Boeing 777-300 з аеропорту “Бориспіль” (KBP) до аеропорту в Європі за запитом експлуатанта – української авіакомпанії Skyline Express. Рейс дотримувався найвищих стандартів авіаційної безпеки та безпеки польотів, відповідно до директив, які діють на час введення воєнного стану в Україні, без пасажирів чи вантажу на борту. Це вже четвертий успішний перегін повітряного судна з аеропорту “Бориспіль” з початку війни. Навіть при закритті повітряного простору, аеропорт “Бориспіль” залишається спрямованим на забезпечення операційної готовності та фінансової стійкості, зокрема щодо обслуговування інфраструктури та збереження сертифікації персоналу.
Яку роботу здійснюють авіакомпанії, які раніше літали з аеропорту Бориспіль для збереження потенціалу пасажирського сполучення з України та Києва зокрема?
Зазвичай комерційна діяльність, стратегія розвитку та виробничі процеси авіакомпаній не є зоною відповідальності аеропортів, тому пропонуємо адресувати це питання безпосередньо авіаперевізникам. Зі свого боку, аеропорт «Бориспіль» максимально та всіляко сприяє рішенню питання щодо залучення авіаперевізників до відновлення польотів в Україну, як тільки буде це дозволено з питань безпеки. Ми на постійному зв’язку з українськими та європейськими перевізниками, що історично літали до аеропорту «Бориспіль», та з потенціальними новими партнерами, які ще придивляються до можливостей українського ринку авіаперевезень. Ми вважаємо, що авіаперевізники бачать потенціал України та хочуть бути готовими до відновлення польотів, як тільки це стане можливим з питань безпеки.
Які масштабні роботи з реконструкції заплановані на цей рік та виконуються?
З 24 лютого 2022 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» призупинив звичайну операційну діяльність та надання послуг. Як наслідок – майже повністю припинено нарахування доходів. В умовах призупинення аеропортом операційної діяльності, для збереження людських та матеріальних ресурсів, забезпечення швидкого відновлення діяльності, були розроблені «Заходи з виконання Програми відновлення роботи та виходу із кризи ДП МА «Бориспіль»», також максимально скорочені витрати. За оцінками, через війну в Україні розмір прямих та непрямих збитків аеропорту у період 2022-2023 рр – близько 12 млрд грн. Вочевидь, на цей час підприємство не має фінансування для реалізації проектів модернізації та реконструкції аеропортової інфраструктури. Однак, це не означає, що ми відмовилися від планів модернізації, які мають важливе стратегічне значення для розвитку авіаційного сектору країни та створює надійній фундамент для забезпечення міжнародних стандартів безпеки польотів та безпеки пасажирів.
Чи зацікавлені міжнародні партнери у відновленні міжнародних пасажирських перевезень України?
Ми постійно співпрацюємо зі світовими компаніями та міжнародними інвесторами у напрямку модернізації Міжнародного аеропорту «Бориспіль», вже підписані Меморандуми щодо співпраці з такими відомими компаніями, як AECOM, KOICА, Hyundаi Engineering & Construction, КАС, NACO, JICA та інші. В рамках цих Меморандумів передбачається спільна робота у сфері модернізації та відновлення інфраструктури України з залученням світового досвіду високих технологій та інвестицій міжнародного бізнесу. Швидке відновлення авіаційної галузі України постає на порядку денному не тільки для українських аеропортів, а також виходить на перший план для міжнародних партнерів, які зацікавлені у всебічний співпраці з цього приводу.
Раніше “ВК” розповідав, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» потрапив у Топ-10 найкращих аеропортів Східної Європи.