Як ідеться, дружина Оксана розповідати про чоловіка відмовляється – не може. 26 лютого в селі Термахівка, від прильоту рашистської ракети загинув Оксанин батько, полковник МВС Олексій Кушніренко. І от через три місяці жінка, не тямлячи себе з горя, повертається з евакуації, щоб поховати чоловіка. Своє надійне плече, свою міцну життєву опору…
Найперше, що зробив Олексій на початку війни – доправив дружину та двійко синів на кордон. А сам залишився.
«Добродушний, незлобивий характер робив Олексія найближчим другом для всіх. Він був дуже м’яким, чуйним до людської біди, добрим настільки, що ніхто навіть уявити не міг, що він дійсно піде воювати. Нас вразила його рішучість», – згадує бійця його бізнес-партнер Анна.
Свій вчинок Олексій вважав єдино-правильним для чоловіка, чиїм головним завданням було в умовах війни захистити сім’ю та дім.
«Олексій відкрився для нас усіх з протилежно іншої сторони. Із звиклого для нас добряка, він перетворився на мужнього та витривалого воїна. Телефонував часто, наскільки це було можливо в бойових умовах. І ніколи не скаржився. Чи спав на голій землі, чи був голодний – для нас у нього все стабільно було добре».
А ще Аня завдячує Олексію життям своїм та своїх дітей. Вона мала залишатися вдома. Про евакуацію навіть слухати не хотіла. Але за день до окупації жінці зателефонував Олексій і знайшов саме ті слова, які переконали її зібратися і виїхати. Наступного дня її домом стояли російські окупанти.
Військовослужбовець, виконуючи бойове завдання, потрапив під артобстріл під Миколаєвом. Олексію було 43 роки. У нього залишилася дружина, двоє синів і батьки.
Віддати останню шану захиснику України, броварчани можуть завтра, 16 червня. Поминальна панахида розпочнеться об 11:00 у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці, що за адресою: вул. Героїв України (Гагаріна) 22А. Допомогти родині загиблого Героя-захисника можна за реквізитами: 4149629384664371 (Кузько Оксана Олексіївна).
До слова, 10-річний хлопчик передав ЗСУ портативну “зарядку” на сонячній батареї.