Киянам потрібно бути готовими до раптових відключень електроенергії та тривалої відсутності тепла — тільки так можна втримати енергосистему, вважає ексміністр палива та енергетики України, ексголова наглядової ради, колишній очільник «Київенерго» Іван Плачков.
– За даними Київської міської державної адміністрації, зараз 800 будинків залишаються без опалення. Десь є світло та тепло, десь тільки тепло, а десь лише світло. Раптово знеструмлюються цілі мікрорайони. Ми дійшли до критичної точки?
– Зрозуміло, що ми дійшли до цієї точки. Прогнозувати, що буде далі, важко. Обстріли енергетичних об’єктів продовжуються, завдаючи нових і нових руйнувань. Українці мають бути готові до того, що електроенергії та тепла може не бути цілодобово. Ми ж не знаємо, що Путін собі думає. Він б’є щодня. Може ще кілька ударів зробити. Тоді ситуація буде складнішою. Отже, ситуація зараз дуже важка, а може бути ще гірша. А може й ні.
– За рахунок чого стабілізувати енергопостачання?
– Енергетики ремонтують руйнування, їм не вистачає обладнання, матеріалів. Вони працюють цілодобово й відновлюють все, що можуть відновити, й навіть те, що не можуть.
– Як владі реагувати в даному разі — меріям, уряду?
– А що може місцева влада? Нічого. Вона не може закрити енергетичні об’єкти від балістичних ракет. Вважаю, що місцева влада робить усе й навіть більше.
– Що саме?
– Кличко порадив без потреби не залишатися в Києві, особливо дітям та людям похилого віку. Над ним насміхалися, але він сказав усе правильно. Навіщо героїчно терпіти, додавати проблем рятувальникам, медикам, комунальникам, які й так працюють за межею можливого, якщо є можливість перебути тиждень-два десь у родичів чи знайомих поза Києвом. Не розумію, за що Кличка критикують у даній ситуації. Він сказав чесно й по ділу.
А от центральна влада могла б виділити з бюджету гроші на підтримку місцевих громад, аварійних служб. Держрезерв міг би закуповувати необхідне обладнання. А це величезні гроші, яких немає на місцях. У компаній, що обслуговують інфраструктуру, у міських і селищних бюджетах, таких гроші відсутні.
Подібні закупки слід робити централізовано. Ось сьогодні призначать Дениса Шмигаля міністром енергетики — сподіватимемося, він зможе оперативно реагувати.
– Чим могли б допомогти нам західні партнери?
– Та нічим більше. Захід що міг, уже зробив — надав обладнання. Знову десь узяти це обладнання й передати нам, неможливо. Це обладнання — унікальне, на складах не лежить. Його треба замовляти у виробниках. А це час, час.
– Експерти кажуть, що нашій країні необхідно змінювати енергосистему на децентралізовану, яка складається з дрібніших об’єктів енергетики. Так це працює в багатьох країнах. Як до цього ставитеся?
– Нічого не треба міняти. У Європі так ніхто не каже, до речі. Це наші непрофесійні експерти кажуть, що треба міняти київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 (одні з найбільших у Європі теплоелектроцентралі, що виробляють тепло й електроенергію, — ред.). У нас централізоване теплопостачання, як у країнах із близьким до нашого кліматом, — Польщі, продвинутих країнах Скандинавії. Неможливо дрібними станціями забезпечити відносно дешевою енергією житлові масиви на півмільйона мешканців. Це ідеї непрофесіоналів. Жодні малі станції в люті зими нас не врятують.
– Кияни скаржаться на те, що відсутні чіткі графіки відключень. Замість обіцяних 6-7 годин світла вранці чи ввечері люди отримують пару годин електрики вночі. Що зробити, щоб вирівняти графіки?
– На жаль, дотримуватися графіків зараз нереально. Відключення залежать від перевантажень енергосистеми, стану обладнання та мереж — й не просто на певному районі, а навіть у кожному будинку. Все залежить від ПЕР (первинні енергетичні ресурси – ред.), АТП (автоматизація теплових пунктів, – ред.), від ситуації в енергосистемі.
Якщо аварійно не відключати систему, вона від перевантажень зруйнується. Потім відновити її буде взагалі неможливо. Повірте енергетикам: вони роблять усе правильно й максимально — щоб у всіх було тепло і електроенергія. Працюють цілодобово, під час морозів. Їх треба підтримати, чим тільки можна.
– Морози йдуть на спад. Має бути легше? А якщо потім знову холод?
– Я взагалі відкинув би ці розмови про «всесвітнє потепління». Не треба розраховувати на це. У нас такі зими, які мають бути — наша енергосистема на них розрахована. Тому, буде важко, але ми протримаємося у будь-якому разі.
Ірина Касьянова