Про це розповів в інтерв’ю “Дню” гідролог, доктор географічних наук Віктор Вишневський.
За словами науковця, щоб знати, що саме робити — треба проаналізувати їхній стан. Такий аналіз передбачала Водна стратегія Києва, розробку якої свого часу ініціювало КП «Плесо».Стратегія готувалася спільно з гідрологами, гідротехніками, гідробіологами, інженерами-проєктувальниками, громадськими активістами. Вона мала сприяти збереженню водних об’єктів та поліпшенню їх стану. Однак Київрада документ так і не затвердила.
Як пояснює Віктор Вишневський, ключові завдання стратегії — це створення кадастру водних об’єктів, моніторинг за їхнім станом, заборона будь-якого нового будівництва в межах прибережно-захисних смуг, посилення відповідальності за засмічення і забруднення міської території та водних об’єктів тощо.
«Приміром, моніторинг водойм можна вимірювати шляхом оцінки прозорості води. Цей критерій багато про що скаже та не потребує великих коштів. Поліпшити стан водойм могло б не лише розчищення та впорядкування території, а й мінімізація забруднення внаслідок скидів шкідливих речовин»,- пояснює гідролог.
За словами Вишневського, ефективним і водночас м’яким заходом, здатним поліпшити екологічний стан водойм, вважається їх примусова аерація. Приміром, зараз такий метод застосовують на озерах Тельбін та Радунка.
Науковець також говорить, що кадастр водойм дав би нам можливість розуміти — які саме озера, ставки та болота маємо, які їхні межі тощо.
Зазначимо, на Київщиніу заповіднику раптово знайшли красивезне озеро.