В цивільній лікарні українка працювала впродовж 20 років лікаркою-хірургом жіноча лікарка.
Історію лікарки, яка наразі рятує бійців на передовій, розповіли у Силах територіальної оборони ЗСУ.
5 тисяч немовлят народилися завдяки її допомозі – і жодне не вмерло. Так про свою роботу в цивільній лікарні впродовж 20 років розповідає жіноча лікарка, а зараз – бойова медикиня 111-ої окремої бригади Сил ТрО ЗС України на псевдо “Бусінка”.
У війську лікарка – три з половиною роки. Зараз працює на Донеччині. І тут, на фронті, говорить, також пишається своїми показниками: усіх поранених з поля бою без втрат доправляє до стабілізаційного пункту.
“За 20 років стажу один із акушерських показників – це материнська та перинатальна смертність. Я не мала таких показників. Вони були нульові, і я цим пишаюсь! Пишаюсь і на цій війні тим, що в мене жодного 200-го серед поранених у швидкій. Всі були доставлені живі до стабілізаційних пунктів. Це високий медичний показник”, – говорить медик.
Найтяжчими для неї, каже “Бусінка”, були останні кілька місяців на Покровському напрямку.
“Як лікар-хірург, я звикла, що я заходжу в операційну і не бачу обличчя пацієнта. Тобто я спілкуюсь з пацієнтом до операції, але на своєму місці роботи в операційній я не бачу його обличчя. І потім ми з ним зустрічаємось вже у палаті. А тут зовсім по-іншому. На моєму столі в швидкій я бачу обличчя пацієнтів, бачу їхні травми і розумію, що в цих умовах я не можу їм надати повний об’єм медичної допомоги”, – розповідає “Бусінка”
Жінка родом з Луганщини, зараз її батьківщина під окупацією. Але вона не втрачає надії на повернення додому й до мирного життя: здобуває вже четверту вищу освіту, займається самоосвітою й постійно вправляється в обраній сфері:
“Я завжди навчаюсь. Я купую собі конференції, навчальні тренінги. Я постійно навчаюся по професії саме цивільній, як жіночий лікар. Також читаю протоколи по бойовому травмуванню регулярно”.