Blitz-інтерв’ю. Олесь Санін про “Поводир” у парку та несподівані пропозиції київських кінотеатрів

Автор: Ліліана Григорак
11:39 10.09

Драму часів Голодомору показали в парку Т. Г. Шевченка — “Поводир”. Наш репортер не лише відвідав кінопоказ, а й поспілкувався з режисером популярної стрічки Олесем Саніним. Про несподіванки під час показів кіно, акцент на “живому” у фільмі, тисячні зали та гонорари читайте далі.

Blitz-інтерв’ю. Олесь Санін про “Поводир” у парку та несподівані пропозиції київських кінотеатрів

Шанувальники українського “Поводиря”

На безкоштовний сеанс “Кіновернісажу просто неба” о 20:00 8 вересня прийшли сотні людей. Серед них як діти, так і літні кияни. Цього разу їм показують “Поводиря”. Сеанс відкрили режисер фільму Олесь Санін, організатори Анастасія Пугач та Поліна Герман, а також композиторка стрічки Алла Загайкевич.

Хоч стрічка вийшла на екрани у 2014 році, проте досі не втратила своєї актуальності. Адже люди в парку зайняли не лише сидячі місця, а й газони та підніжжя впізнаваного всіма пам’ятника Тарасу Шевченкові.

Атмосфера мотивувала внутрішньо зібратися та бути готовим до непростих емоцій, адже тема Голодомору та репресій 30-х років минулого століття потребують постійного аналізу та осмислення.

Олесь Санін про власне “полотно”

Відомий режисер каже, що “Кіновернісаж просто неба” збирає специфічних людей в хорошому сенсі слова. Це поціновувачі українських стрічок, а не просто випадкові люди. Сам він на показ “Поводиря” приїхав на мотоциклі, бо маршрутки в пандемію — то ризиково (сміється).

загрузка...

І, звісно, було чимало бажаючих сфотографуватися з командою “Кіновернісажу” та відомим режисером.

“Великий Київ” мав можливість поспілкуватися із режисером не лише про саму стрічку, а й плани на майбутнє.

Олесь Санін каже, що рішення втілити ідею кобзарства в кіно прийшло в Голівуді, коли розповідав Джеку Пеленсу про кобзарство і той порадив зробити на цьому акцент. Свого часу Олесь був поводирем у сліпця і досі входить до спілки Київського кобзарського цеху під псевдонімом «Олесь Смик».

“Режисер добре має знати тему з якою працює. Для мене це було ускладненням — бо я кобзарством жив”, — каже креатор. Зауважує, що у стрічки єдина назва — “Поводир”, а “Квіти мають очі”, яку приписує весь Інтернет — фейк.

Безсперечно, основа сюжету — реальна картина розстріляного з’їзду кобзарів у Харкові в стрічці розкрита достеменно. Олесю Саніну було важливо, щоб історія стала предметом широкої соціальної дискусії. Але каже, що про можливі ризики також замислювався. Стрічка, в основі історії якої лежить людська трагедія, могла бути не зрозуміла пересічній людині, як, наприклад, звична комедія.

“Картина такого типу, як монументальний живопис із мультискладною системою. У композиції важко утримати баланс, тож були певні ризки”, — каже режисер.

У результаті стрічка стала лідером прокату — посунула голлівудські “картини” вниз наприкінці 2014 року. Виявилося, що з такої теми можна зробити успішне кіно.

“Український фільм, державною мовою та про історію країни став популярним для глядача і зламав стереотип про непопулярність і збитковість нашого кіно”, — каже Олесь. Його також здивували перші кінопокази в Одесі, де люди були переконані, що “Поводир” — американський продукт, бо не могли його відрізнити від українського.

На момент завершення прокату “Поводиря” касовий збір був найбільший за всю історію фільмів за часів незалежності України. Олесь Санін каже, що про повернення стрічки в кінозали пропозиції не стихають досі, хоча “картині” вже пішов сьомий рік.

Ключові рядки стрічки “Заплющ очі — дивись серцем” — власний досвід Олеся Саніна. У його роботі поводирем лірник розповів, що у безвихідних ситуаціях варто зупинитися, відчути момент та заглянути всередину себе.

Для режисера пріоритетним під час реалізації фільму є глядачі. Для нього важливо бачити їх емоції та увагу до картини, ніж касовий збір. “Моя релігія тепер — глядач”, — каже Олесь Санін.

Аудиторія відчуває фейк і позитивно реагує на живу подачу. Тому режисер намагався мінімізувати “підробки” на майданчику задля відчуття правди. Джазовий концерт на початку стрічки був записаний наживо, як і спів Джамали, яка грала Ольгу. Сотні незрячих кобзарів стрічки теж були запрошені для зйомок фільму. Щоправда головний з них Івана Кочерга носив спеціальні лінзи, які робили його незрячим.

Режисер відверто розповів, що інколи члени знімальної групи також потрапляли в кадр. “Я намагався залучати знімальну групу до стрічки, бо люди, які працюють в кіно, мають до нього причетність. Наприклад мої гримери, коли були в масовці на задньому плані, легко могли підкоригувати грим акторам не виходячи з майданчику”, — каже Олесь.

В Олеся Саніна подвійне відчуття щодо подальшої популярності стрічки через 10 років.

“Фільм не старіє, для людей він досі залишається популярним. Але я б був радий, якщо б фільм втратив свою актуальність в історичному аспекті, який дотичний до наших реалій. Я не хочу, щоб ці спіралі історії повторювалися. Ми мали б позбутися цього”, — каже режисер. Але він не проти, якщо б актуальність була виключно мистецька, але не бажає повторень таких подій в Україні.

Щодо нових проектів режисер каже, що весь поглинув у “Довбуша” і поки не завершить — не розпочне нове “полотно”. Також має вже два сценарії  на рівні розробок із якими розпочне працювати невдовзі. Запевняє, що на початковому етапі роботи з ідеями важливо не розчаруватися у власному задумі.

“Для мене дуже важливо не втратити почуття мистецької актуальності серед людей, тому я цим живу і над цим працюю”, — каже Олесь.

Великий Київ у Google News

підписатися
загрузка...