Що це означає для підприємців, які придбали такі кімнати, та як може бути реалізований проект у столиці, розбирався кореспондент «Великого Києва».
Про намір звільнити підвали повідомив народний депутат Давид Арахамія.
«За 10-15 років місцеві влади розпродали – там зараз торговельні центри, приватні приміщення. Тому обговорюємо серед депутатів, щоб зареєструвати законопроект про примусову націоналізацію колишніх бомбосховищ. Нові бомбосховища ми не побудуємо швидко, тому маємо звикати як в Ізраїлі, що будемо жити в таких умовах довгий час», – сказав Арахамія.
Враховуючи, що за приміщення представники платили гроші – купуючи їх, орендуючи, виконуючи ремонт та встановлюючи обладнання, логічно, що такі квадратні метри для них далеко не безкоштовні. Однак розрахуватися з підприємцями пропонують уже після війни. Така логіка обурює, каже експерт громадського руху «Всі разом!» Євген Савісько:
«Теоретично, звичайно можна уявити, що депутати ВР України приймуть такий закон. Однак, тоді постане низка запитань і проблем. Перше. Приватну власність в нас ніхто не відміняв, а, відтак, є велика вірогідність подачі позовів до вітчизняних та міжнародних судів на оскарження даного закону. Адже йтиметься про тимчасову націоналізацію приватного майна. Друге. Яка структура і на якій підставі візьме на своє утримання всі ці приміщення? Який буде режим доступу до них? Адже частина сховищ знаходиться в середині ТРЦ. Хто їх буде охороняти?», – каже Савісько.
Не впевнений Євген і в перспективі майбутньої компенсації.
«Потім власників неодмінно обмануть. І всі про це знають. Найкращий варіант – офіційно взяти такі приміщення в оренду. І все», – говорить експерт.
Водночас, виглядає, що рішення про націоналізацію сховищ є більше політичним. Бо окремо голосувати за закон про їх відчуження немає потреби – про це свідчить роз’яснення юриста Анни Даніель за нашим запитом.
«В Україні на сьогодні є чинним Закон України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, який і визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», – каже кандидат юридичних наук, керуючий Адвокатського бюро Анни Даніель.
Отже, відповідно до документу, військове командування має право примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану та видавати про це відповідні документи встановленого зразка. 
Що стосується виплат підприємцям, то згідно діючого законодавства, відчуження майна передбачає попереднє або наступне повне відшкодування його вартості, а саме вилучення майна проводиться безоплатно, пояснює юрист. Водночас, щоб претендувати в перспективі на такі виплати, власник мусить мати документи, які підтверджують вартість об’єкта:
«Відповідно до вимог ст. 11 зазначеного Закону попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження. Для отримання наступної повної компенсації його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соцпідтримки за місцем відчуження із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість».
Анна Даніель додає, що уже під час війни Верховною Радою України прийнято Закон № 7398, який у серпні підписав президент. Документ передбачає, що у разі необхідності підвальне приміщення мають впродовж 24 годин звільнити і передати під укриття.
«Бізнес має постійно відслідковувати накази військових комендатур та інших військових структур, які в період дії воєнного стану впливають на його функціонування та управління. Убезпечитися від ризиків дуже складно. Майно трудові ресурси фінанси корпоративні права власників бізнесу є надто вразливими у період дії воєнного стану», – каже Анна.
Вона також нагадала, що з бюджету Києва на укриття було виділено 100 млн грн. Це кошти на ремонт тих приміщень, які залишилися в спадок з радянських часів. Водночас, будувати нові не планували.
Нагадаємо, бізнес закликають створювати «Пункти незламності» у своїх офісах. Також, відповідно до оновлених будівельних норм, житло тепер повинні зводити з бомбосховищами. Натомість, відомий факт на Київщині, коли сарай ліцею перероблять в укриття.