Маланка — це частина традиційного святкування Нового Року українців. Свято виглядає як ряжене дійство, де учасники в масках і костюмах ходять від хати до хати, замовляють на щасливий рік, відганяють темні сили та весело проводять час, допомагаючи один одному пережити найтемніші дні року.
Наші предки вірили, що коли закінчується старий рік та починається новий, світ стає незахищеним і темні сили можуть прийти на землю — тож маланкарі вдягають маски, щоб заплутати темні сили. Маски злих персонажів, як-от чортів, вдягають ще й для того, аби відлякувати справжніх чортів та справжнє зло. Наші військові борються зі злом щодня зі зброєю в руках, а напередодні Нового Року ще й продовжують традиції наших предків.
Ба більше, маски допомогають маланкарям вивільнити справжніх себе. Оточення не знає, хто ховається під маланкарською маскою— і це допомогає зняти "маску" соціальну та побути собою справжнім. Так маланкування допомогає зменшити внутрішню напругу, вийти з буденного світу у світ вигаданий.
Маланкарі з проєкту «Коза-Маланка» допомогли кожному та кожній з воїнів на фото підібрати образи, які їм відгукуються та розкривають якусь частину внутрішнього Я. Так наші воїни відобразили в своїх образах елементи персонажів Пана, Ворожки, Діда, Чорта, Лихваря, Лікаря. Та все ж військова форма є невідʼємною частиною Я кожного та кожної в «Тайфуні». Таким чином, завдяки нашим військовим, традиція теж набирає невідʼємні ознаки нашого сьогодення.
Фотограф - Даня Привіт, Стиліст - Діна Голубева. Асистент стиліста - Олександр Олексійченко.
Локація - Національний музей народної архітектури та побуту України.
