Про цікаві факти з історії культового ринку, про який знає не тільки кожен українець, а й всі гості столиці – у матеріалі “ВК”.
-
У середині ХІХ століття на місці сучасної Бессарабської площі був похмурий пустир з поганою репутацією. Там збиралися розбійники та грабіжники. А увечері з’являтися в цьому районі було небезпечно.
-
Пізніше тут були розташовані постоялі двори, проводилися святкові балагани і встановлювалися циркові павільйони. Публіка збиралася найрізноманітніша й за чистотою тут ніхто не стежив.
- У 1870 році було вирішено перенести на площу ринок з вулиці Хрещатик, оскільки сюди було зручно підвозити товари. Так на Бессарабці виник торг (ринок).
Виглядав він дуже неохайно і навіть огидно. Тут були відсутні нормальні санітарні умови, довкола бігали полчища щурів і лежали відходи. Вигляд Бессарабки обурював киян. Торг називали “гнійним пухирем Хрещатика” і намагалися обминати його десятою дорогою.
-
У 1902 році влада Києва вирішила побудувати на Бессарабській площі критий ринок. Вартість будівництва оцінили в 500 тисяч рублів, при тому, що дохід Києва становив 2-3 мільйони рублів на рік. Звісно, грошей на реалізацію такого амбітного проєкту так і не знайшли.
-
У 1910 році помер один із найбагатших людей імперії, промисловець і меценат Лазар Бродський, який заповів Києву гроші на будівництво Бессарабського ринку. Будівлю почали зводити цього ж року за проєктом польського архітектора Генріха Гая.
-
Будівництво тривало два роки й вже 16 липня 1912 відбулося урочисте відкриття ринку.
-
Бессарабський ринок був побудований у стилі пізнього модерну. Його фасади були прикрашені барельєфами на пасторальні теми: “Молочниця”, “Селянин із биками”, “Риби”. Арки входів увінчували голови бугаїв, а ґрати воріт були прикрашені качками, що злітають з озерної гладі. Над головним входом розміщено було барельєф архангела Михайла, захисника міста Києва.
-
Бессарабський ринок був обладнаний за останнім словом техніки й в його підвалах навіть було встановлено першу в Києві та третю в імперії холодильну установку.
- У 1930-х роках барельєф Архангелу Михаїлу прибрали більшовики. Тоді на свята на фасаді ринку розвішували портрети вождів і політичні гасла, наприклад, “Хай живе український радянський патріотизм”. Захисник Києва суперечив тодішній ідеології.
Наразі місце, де був барельєф Архангелу Михаїлу залишається пустим.
-
За часів СРСР столичний базар складався з кількох павільйонів і не міг запропонувати покупцям великий асортимент продуктів чи заморську екзотику. Усі позиції були простими, а ціни фіксованими.
- Бессарабський ринок виконував важку роль під час Голодомору 1932 – 1933 років. Щодня до Києва стікалися виснажені з голоду люди. Багато хто гинув прямо на вулиці – їхні тіла певний час зберігали в холодильниках на Бессарабському ринку.
Звідти тіла переправляли до моргу на вулицю Мечникова для розтину, а далі перевозили до спільних могил на братський цвинтар у Дорогожичах — у районі телевежі.
-
Під час німецької окупації київський ринок працював. Бессарабка навіть збільшилася – її “стихійне продовження” розрослося до бульвару Тараса Шевченка.
- Після Другої світової війни навпроти ринку встановили пам’ятник Леніну (1946 рік). Він став певною загрозою для київської памʼятки. За однією з київських легенд, керівники міста обговорювали, чи доречно, що вождь пролетаріату вказує на “базар”.
До речі, під час німецької окупації Києва на цьому місці стояла шибениця, де влаштовували показові страти. А після визволення міста у 1943 році тут вішали вже нацистів.
Наразі пам’ятника Леніна навпроти Бессарабського ринку вже нема. Його кияни демонтували у 2013 році.
-
На початку вісімдесятих років минулого століття ринок хотіли знести, а на його місці збудувати транспортну розв’язку. На щастя, початок перебудови та розпад СРСР завадили цим планам.
-
З 2015 по 2022 рік на Бессарабському ринку провели відновлювальні роботи фасаду будівлі, замінили покрівельні частини даху, покращили торгові місця, облаштували місця для фаст-фудів та приміщення для магазинів. Також остаточно уніфікували вивіски закладів, які розташовані по периметру будівлі: відтоді вони не закривають фасад та витримані в одній колірній гамі.
- У 2019 році директор ринку Микола Ковальчук розповів, що у планах було поділити ринок на дві частини: частина від вулиці Басейної мала залишитись ринком, а інша – перетворитись на фудкорт.
Проте реставраційні роботи так і не розпочались через введенням воєнного стану та постійними масованими ракетними атаками Росії, спрямованими на об’єкти енергетики та критичної інфраструктури.
Сьогодні, всупереч російським ракетним ударам Бессарабський ринок продовжує працювати. Торгова площа – 896 м². Зараз у будівлі є супермаркети, магазинчики та заклади харчування. Тут продають товари з різних куточків світу.
Будівля критого ринку є пам’яткою архітектури та містобудування, яка включена до списку пам’яток архітектури, що перебувають під охороною держави.
А серед киян Бессарабський ринок став своєрідною гастрономічною “меккою” столиці. Місцеві впевнені: Бессарабський ринок є престижним для відвідування, вишуканим і найдорожчим у Києві. Ідіоми “дорого, як на Бессарабці” або “ми ж не на Бессарабці” (у значенні “торг недоречний”) міцно увійшли в повсякденне життя киян.
Дивіться також: Унікальні кадри Подолу минулого століття – черга за молоком з бочки