Одна з найвідоміших та найстаріших торговельних точок столиці — Бессарабський ринок — знову опинилася в центрі скандалу та невизначеності. Спроба перезапустити історичну будівлю у форматі сучасного гастрономічного хабу за аналогією з популярним Kyiv Food Market на Арсенальній зазнала повного краху. Торгові ряди спорожніли, більшість резидентів фуд-холу поз’їжджали, а проєкт, який мав подарувати друге дихання легендарному ринку, опинився на межі остаточного закриття.
Ситуація довкола локації викликала хвилю обурення серед урбаністів, краєзнавців та пересічних киян.
Дослідник та активіст Єгор Кравець у своєму розлогому дописі зазначає, що завітав на Бессарабку і побачив “картину сумну до болю — все порожнє. За прилавками торгових рядів ані продавця, з фуд-холу майже всі поз’їжджали“.
Чому амбітна ідея “перезавантаження” комунального майна провалилася, які конструктивні, логістичні та економічні помилки заклали фундамент цього фіаско та яке майбутнє чекає на серце столичної торгівлі — розбирався Big Kyiv.
Економічний глухий кут: оверпрайс та відсутність ексклюзиву
Будь-який гастрономічний проєкт у центрі столиці працює в умовах жорсткої конкуренції. Утім, авторам концепції оновленого Бессарабського ринку з якихось причин здалося, що сама лише назва локації залучить потоки клієнтів.
Читайте також: Бессарабський ринок відкрив двері після масштабної реновації
Як зазначають експерти, район навколо Хрещатика, Арени та вулиці Басейної й без того перенасичений закладами харчування на будь-який смак і гаманець. Щоб затягнути сюди вибагливу київську публіку, потрібно було пропонувати або щось унікальне, або вигідне за ціною. Натомість відвідувачі отримали зворотне: високі прайси при середній якості продуктів.
У цій ситуації затягти публіку можна було б двома варіантами: або чимось дуже-дуже ексклюзивним, або дешевим, — підкреслює Єгор Кравець. — Ринок Їжі ж пропонував дороге і звичайне. Алкоголь був монополізований, банальний і за цінами фешенебельних коктейль-барів. Крафтярі, як пивні, так і ті, що по винам чи настоянкам, місця тут не мали
За його спостереженнями, представлена на майданчику кримськотатарська кухня виявилася значно дорожчою та поступалася за якістю популярним мережевим закладам поблизу, а ціни на каву, борщ чи піцу не мали під собою жодного економічного обґрунтування для споживача.
Один схожий досвід — несмачна їжа за оверпрайс — і ти більше назад не повертаєшся
Не рятували ситуацію й традиційні сільськогосподарські прилавки, які вирішили залишити всередині. Торгівля “із запахом ностальгії” за супермаркетовими цінами не зацікавила ані молодь, ані туристів, яким банально бракувало справжнього автентичного колориту.
Логістична ізоляція та інженерні пастки
Другий фактор, який добив концепцію “Арсенальної на Бессарабці”, – це банальне ігнорування міського середовища та специфіки самої будівлі.
Приклад Kyiv Food Market став успішним завдяки зручній транспортній розв’язці: метро “Арсенальна” підвозить тисячі людей щодня, поруч облаштовано паркінг, а пішохідні потоки з Печерська природно стікаються до цієї точки. Будівля ж Бессарабського ринку наразі є фактично відрізаною від комфортних пішохідних маршрутів столиці.
Будівля Бессарабського ринку сьогодні — це відрізана скибка, — пояснює Кравець. — Від площі Українських Героїв до неї не веде жоден безбар’єрний прогулянковий маршрут. Бульвар Шевченка і парний бік Хрещатику також відрізані. Та й із Басейної шлях кручений
Окрім складного пішохідного транзиту та відсутності гостро необхідного паркінгу для швидких покупок, важким тягарем на проєкт лягла сама будівля ринку. Це пам’ятка архітектури, яка вимагає специфічного догляду та велетенських інвестицій у комунікації. На відміну від технічних майстерень на Арсенальній, де легко було залити нове покриття та завести потужне обладнання, Бессарабка виявилася не готовою до комфортного річного циклу:
Будівля Бессарабського ринку для комфортного і довгого перебування публіки наразі не годиться. Аби влітку тут не було до біса задушливо, а взимку надто холодно, треба здійснити чудеса інженерної думки і вкласти значні кошти. Вже не кажучи, що окремої уваги потребує ретельне збереження автентичних деталей
Читайте також: Бессарабський ринок планує перейти на роздільне сортування сміття
Головна помилка: “кулуарні кулуари” замість діалогу з громадою
Проте найвагомішою причиною чергового провалу називають кулуарність. Бессарабський ринок — це комунальне майно, яке належить усій київській громаді. Намагання міської влади чи керівництва КП “Бессарабський ринок” віддати об’єкт під сумнівну концепцію без прозорого конкурсу, залучення урбаністів та публічного обговорення з містянами призвело до логічного фінішу.
Кияни завжди болісно реагують на будь-які маніпуляції з історичним спадком міста. Спроба “по-тихому” зробити бізнес на знакових метрах у самому центрі Києва не спрацювала в сучасних реаліях.
Бессарабка — це надбання всієї київської громади. Кияни до неї вельми небайдужі. І, певен, були б раді долучитися до процесу обмірковування її перспектив, — наголошує Єгор Кравець. Спроба ж провести проєкт такого масштабу тишком-нишком, поза долученням спільноти, зрештою й призвела до фіаско
Експерти закликають керівника комунального підприємства Миколу Ковальчука та міську адміністрацію припинити шукати «непрозорих інвесторів» для чергового сумнівного перезапуску.
Не треба. Не дев’яності на дворі, не нульові і вже далеко не десяті, — звертається активіст до керівництва КП. — Рішати під килимом із пацанами — воно просто не спрацює. Хочете результат, кличте до столу місто. І містян. Зберемося, може що робоче вигадаємо
Що далі?
Порожні ряди Бессарабки — це прямий сигнал про те, що управлінські підходи до комунальної нерухомості Києва потребують радикальних змін. Місто не може дозволити собі тримати в центрі порожній пам’ятник неефективному менеджменту.
Бессарабський ринок має жити, але його нова концепція повинна спиратися на прозорість, безбар’єрність, врахування архітектурної цінності та реальний комфорт для жителів міста, а не лише на бажання швидко заробити на орендних ставкам.
Big Kyiv продовжує стежити за ситуацією навколо Бессарабського ринку та очікує на офіційну позицію КП “Бессарабський ринок” та КМДА щодо подальшої долі об’єкта.