Ідея полягає в тому, щоб з’єднати одну з нагальних соціальних потреб лікарів – потребу в догляді дітей, що раптом опинилися без садку чи школи – з ресурсом, який наразі є у багатьох киян. Адже хтось змушений працювати понаднормово, залишаючи дитину на багато годин, а хтось – не знає, чим корисним себе зайняти.
Що потрібно дитині? Допомогти з уроками, нагадати, коли розігріти обід, пограти, поговорити, дати пораду, що робити в певній побутовій ситуації. Просто «бути поруч». І якщо дійсно форс-мажор – вчасно його помітити! Що потрібно батькам, щоб нормально працювати? Знати, що вдома все гаразд! Що дитина доглянута, читає чи малює, а не гуляє без маски чи залипає в екран. Як кажуть, «поїла і в шапці»! Лікарю буде легше працювати, знаючи, що коли він після зміни повернеться додому, то зможе відпочити, а не займатиметься уроками чи прибиранням. А значить, він прийматиме правильні рішення. По суті, спокій лікаря – це врятовані життя киян”, – розповідає про проект автор ідеї Вікторія Попович, директорка будівельної компанії, громадська діячка.
Допомога може здійснюватися як онлайн, із застосування сучасних засобів зв’язку, так і за необхідності офлайн – як традиційні послуги няні. Для цього волонтерами створено платформу babysitter-help.org, до якої може долучитися кожен.
Ініціатори проекта впевнені, що волонтерів буде чимало. Люди усвідомлюють, що медики зараз борються не лише за життя конкретних хворих, але й перебувають на передовій захисту всього суспільства і кожного з його членів. У тому числі, тих, хто зараз перебуває на добровільній самоізоляції.
Спілкуючись з людьми, я чула: хотів би допомогти медикам, але не знаю як. А знайомі лікарі скаржилися на те, що залишають дітей самих. Спочатку ми так і допомагали – пропонували батькам-медикам онлайн-догляд, поки вони на зміні. Але скільком родинам ми з волонтерами можемо зарадити? Десяткам? А родин медиків в Києві тисячі! І щойно хтось дізнавався, що колега вирішив проблему таким чином, до нас стали надходити запити, і їхня кількість значно збільшилася! Тож я подумала: кияни не раз доводили свою високу соціальну відповідальність та активність. Згадайте снігові затори в 2013, Євромайдан, волонтерство для військових тощо. Зараз ми зіткнулося з новим, не менш грізним викликом, встояти перед яким можна лише разом. І треба кожному надати можливість виявити громадянську свідомість – благо, сучасні технології дозволяють. Наша платформа надає таку можливість кожному, зокрема, тій більшості, яка економічно постраждала від карантину. Адже таке волонтерство не потребує фінансових чи матеріальних інвестицій – лише часу!”, – коментує засновник проекту.
Охочий взяти участь у проекті має зареєструватися, заповнити анкету та пройти співбесіду. Після того він потрапляє до бази, де знеособлений (без імені, але з усіма іншими даними) профайл може знайти медичний працівник, який потребує допомоги у догляді дитини.
Особливістю проекту є те, що його організатори подбали про безпеку. Адже для багатьох батьків ще велике питання, що страшніше: залишити дитину вдома саму, і телефонувати щогодини, чи дозволити невідомій людині спілкуватися з нею.
Система дозволяє потенційному бебісітеру та медику «зустрітися» в мережі, поспілкуватися, придивитися один до одного. Якщо виникає взаємна симпатія і довіра – можна спробувати доглянути дитину через нашу платформу. Звісно, ми потурбувалися про безпеку – онлайн спілкування з дитиною буде записуватися. Батьки під час роботи можуть знайти хвилинку і проконтролювати процес”, – пояснює Попович.
Така платформа не замінить няню чи, тим більше, батьків. Але на няню більшості медиків бракує грошей. Протягом квітня багато з них подали заяви на звільнення: хтось через брак захисних засобів, а хтось лише тому, що не було кому доглядати дітей.
Інші вже відчули на собі всі нюанси роботи в авральному режимі, та розуміють, що після зняття карантину нічого не закінчиться – лише почнеться. Адже коронавірус нікуди не подінеться, і мінімум кілька місяців будуть дуже важкими – і для медичної системи взагалі, і для кожного медика зокрема. А значить, проект «Бебісітер» – тривалий, і до нього долучатимуться все більше людей.
Незабаром канікули, навряд чи батькам буде куди відправити дітей цього літа. Табори – дорого, до родичів – це транспорт, тобто всі ці звичні формати канікул під питанням! Навіть «літо на асфальті» з прогулянками-друзями містить небезпеку зараження, і медики це розуміють як ніхто інший. Більшість дітей проведуть цей час удома, і це слід усвідомити. Де без дорослих може статися все що завгодно – «незнайомець за дверима», побутова травма. Зрештою, вміння розрізняти ситуації, які можна легко вирішити, здійснивши «супровід», і справжні проблеми, коли треба смикати маму-тата під час роботи, і відрізняє дорослу свідомість від дитячої. Кожна адекватна людина може впоратися: від студента до пенсіонера”, – впевнена Вікторія Попович.