“Таким може стати Житній ринок – багатолюдним, світлим і живим. Проект відродження пам’ятки разом з українськими фахівцями розробила інвестиційна компанія Inzhur”? – каже Дідковський.
Базару у тому вигляді, в якому його звикли бачити на Подолі, більше не буде.
Заплановано, що на першому поверсі будівлі, де нині продають городину та м’ясо, створять простір для міні-ресторанів та кав’ярень, а також створять простори для проведення ворк-шопів. Водночас торгувати дозволять на другому поверсі Житнього ринку. На першому – пропонують створити теплицю зі свіжими фруктами.
На днях у столиці відбулася чергова зустріч під слоганом “«Житній має жити»”. Там архітектори представили концепцію, яка, як повідомляється, спрямована не лише на збереження цього важливого об’єкта, а й на його розвиток та процвітання.
Активне обговорення концепції розвитку Житнього ринку почалося навесні 2024 року коли на сайті Національної електронної біржі раптово з’явилося оголошення про аукціон, за результатами якого здається в оренду на 15 років Житній ринок. Спротив громадськості не дав провести торги та віддати у приватні руки об’єкт з торговими місцями вартістю оренди 2,5 мільйона гривень.
А ще раніше, восени 2023 року під час ініційовиних кухарем Євгеном Клопотенком обговорень долі ринку Віталій Селик із Ради з урбаністики Києва наполягав, що Житній ринок треба негайно змінювати та оновлювати:
“Шанхай МАФів зовні та зсередини, протікаюча стеля, брудні вікна, невиправдано високі ціни, зграї голубів під антикуполом, дешевий китайський одяг, гнітюча атмосфера 90-х. Таке? За останні роки його кілька разів хотіли здати в оренду, всунути АТБ з мегапаркінгом, знести на користь готеля “під старіну”. Тепер мерія через суд намагається розірвати договір оренди з Тарантіно Фемелі, який підписали у квітні минулого року”, – казав Селик.
У січні цього року Кличко завив, що столиця збереже Житній ринок “незалежно від обраної моделі управління”
Житній ринок – найстаріший базар Києва
Житній ринок — один з економічних центрів Києва, найдавніший діючий ринок Києва. На ньому у великій кількості торгували зерном, звідси й назва.
Розташований на Подолі на Житньоторзькій площі по вул. Верхній Вал, 16.
Він був відомий ще з часів Київської Русі. Ринок розташовувався на Подолі поблизу ремісничих районів Кожум’яки та Гончаров. Річка Глибочиця розділяла площу Житнього ринку на дві частини. Навколо площі у 1-й половині ХІІ століття на кошти торговельно-ремісничих об’єднань були збудовані храми, зокрема, церква Богородиці Пирогощі (Києво-Подільський Успенський собор).
Про величезне значення Житнього ринку говорить той факт, що, починаючи з 15 століття, він був головним торговим центром міста. За часів Київської Русі тут проходили багатолюдні віче, а в період магістратського правління влаштовувалися народні гуляння з карнавальним сходженням на гору Щекавицю.
Ринок був розтягнутий по всьому кварталу, його епіцентр знаходився на нинішньому місці автостанції Поділ. Двічі на рік тут проводились ярмарки, куди з’їжджалися не тільки київські торговці, а й продавці з довколишніх та віддалених районів Києва. Житній й надалі був одним із головних ринків через близькість Дніпра та гавані.
1888 рік:
1906 рік:
1900-ті роки:
1946 рік:
1950 рік:
