За позовом екологічних прокурорів суди встановили факт незаконного будівництва у прибережній захисній смузі річки Либідь.
Як пояснили в Офісі генпрокурора, капітальні споруди – автомийку та шиномонтаж загальною площею майже 300 кв. м. було зведено без належних дозволів.
Суди усіх інстанцій погодилися із доводами прокурора про те, що забудова охоронних земель річки Либідь автомийкою та шиномонтажем суперечить вимогам земельного і водного законодавства, а також призводить до негативних екологічних наслідків.
Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2026 року касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а судові рішення про задоволення позову прокурора про знесення самочинного будівництва та повернення цінної землі вартістю майже дев’ять мільйонів гривень територіальній громаді Києва – без змін.
У прокуратурі також зауважили, що усунення незаконної забудови також відповідає заходам, передбаченим Концепцією регенерації річки Либідь у столиці.
Довідково: річка Либіддь вперше згадується у 968 році під час облоги Києва печенігами. Тоді Либідь була повноводною, судноплавною річкою, що служила природною оборонною межею міста з півдня. У XIX столітті на річці працювали численні млини, а її долина була популярним місцем для дач.
Сьогодні її довжина близько 17 км. Бере початок у районі залізничної станції «Київ-Волинський» (хоча витоки часто пересохлі або сховані в колекторах). Більша частина річки сьогодні закута в бетонний жолоб або підземні труби. Відкрите русло можна побачити вздовж залізниці від вокзалу до Лисої гори.